«Ми повинні вступати в НАТО. Альтернативи немає»

В той час, коли триває інформаційна війна між Україною і Росією, людям потрібно джерело, якому можна беззастережно довіряти. І таким унікальним явищем в українському медіа-просторі останніх місяців став Дмитро ТИМЧУК — офіцер, координатор групи «Інформаційний спротив». Саме тому в ролі лектора він прийшов до Літньої школи журналістики «Дня».

У полі зору української громадськості він з’явився під час подій у Криму, увага до нього не зникає й нині. Постам Дмитра в соціальних мережах довіряють більше, ніж офіційним заявам уряду. Інформацією, яку він надає, активно користуються багато ЗМІ, оскільки вважають його правдою останньої інстанції. Щодня на своїй сторінці у Facebook і на сайті «ІС» Дмитро Борисович підсумовує результати минулої доби і подає оперативну інформацію щодо ситуації з АТО, звільнених або захоплених місць тощо. Свої підсумки він традиційно ділить на дві частини, назви яких говорять самі за себе: хороше і погане. Ми, наслідуючи приклад військового експерта, пропонуємо читачам найцікавіші фрагменти розмови, викладені в характерному для нього форматі.

ПРО ВІЙСЬКОВУ ЖУРНАЛІСТИКУ

Із поганого:

— Ми бачили повний провал на початку агресії: в інформаційному плані Україна виявилася абсолютно не готовою до таких екстремальних ситуацій. На сьогоднішній день наші військові ЗМІ працюють практично в тому ж режимі, що й у мирний час, а не над окремими темами. Зараз — інформаційний вакуум, і я мовчу вже про ту територію, де точаться бойові дії. Навіть на звільнених територіях є проблема з тим, що у людей немає інформації саме з українських джерел.

Із хорошого:

— Все ж таки дуже суттєву роботу було проведено в сфері ЗМІ. З’являються окремі спецпроекти, як, приміром, у « — «Наша армія». Нині ми виступаємо в ролі видавця, а засновником, швидше за все, буде РНБО окремої газети. Ми намагаємося розповсюдити газету і сподіваємося, що нам вдасться запустити радіостанцію, — наші спецслужби знайшли фахівців, і вони запустили в Краматорську одну радіостанцію, яка працювала до цього.

СТАНДАРТИ ІНФОРМУВАННЯ

Із поганого:

— Той потенціал, який має держава, вся наша система силових органів і не лише, я маю на увазі інформаційні складові, була орієнтована, скажімо так, на «дерибан» з бюджету. Армія, хоч як це дивно, — інструмент, створений для війни, виявилася до війни абсолютно не готовою. Інформаційна складова — те ж саме, в законодавстві немає ані натяку на проведення подібної операції. Закон виявився дуже вузьким у певних ситуаціях.

Із хорошого:

— Ми змогли реалізувати ідею «ІС», тому що ми хотіли цього. Було відчуття того, що це потрібно зробити. Ми ж ні під що не підв’язані. Фінансування нам не перекриєш, ув’язнити — підстав немає, тобто немає важелів дії. Вважаємо, що ми зараз затикаємо діри, які є на передовій, прикриваємо фланги держави, робимо те, що вона сама має робити, але не може.

«МИРНИЙ ПЛАН»

Із поганого:

— Перемир’я дало можливість бойовикам перегрупуватися, отримати додаткові ресурси з території Росії. Коли Порошенко оголошував перемир’я, кордон був відкритий — на бойовиків працювало три пункти пропуску: два автомобільні, один залізничний, тобто вони могли залізничним транспортом отримувати ту ж бронетехніку, чим вони, зрештою, і скористалися. Через кордон пішло вже важке озброєння, ті ж танки. Найбільша проблема сьогодні — те, що ми офіційно не в статусі війни з Росією. Це обмежує нас за усіма параметрами. Щодо нинішньої ситуації — найскладнішою вона зараз є на кордоні.

Із хорошого:

— У них нічого не вийде, тому що вони — ще не відпрацьований колектив. Це не бойова одиниця, а просто група озброєних людей. У найманців було цілих 10 днів перемир’я — ідеальна ситуація, але вони свою можливість, я вважаю, упустили. За цей час можна було зробити набагато більше. Путін таким чином намагається врятувати ситуацію, застосувавши важку артилерію. Вважаю, це просто передчуття агонії і прагнення за будь-яку ціну, коли вже не зважають на втрати іміджеві та інші, не дати зам’яти цей конфлікт, а розвивати його далі.

ПРИКОРДОННА ТЕРИТОРІЯ

Із поганого:

— Проблема в тому, що останнім часом Прикордонні війська формувалися за європейськими принципами: не як воєнізоване формування, а як підрозділ, що займається моніторингом кордону. Раніше у Прикордонних військ були необхідні ресурси, але потім їх розформували. Зараз ми лише теоретично почали все це відновлювати. Взаємодія потрібна між прикордонниками і армією — це проблема номер один. Складність проведення успішного АТО ще й у тому, що прикордонну територію повністю заміновано бойовиками.

Із хорошого:

— Володимир Путін все більше підставляє себе. Він раніше діяв дуже обережно. По Криму він, через стільки днів після референдуму, визнав, що там були російські військові. По Донбасу — там взагалі не заперечують, і все. Але вони йдуть на такі заходи, що вже абсолютно зрозуміло — починають навіть на своїй території підтримувати бойовиків. Путін відчуває, що це агонія.

РОБОТА «ІНФОРМАЦІЙНОГО ОПОРУ» В КРИМУ

Із поганого:

— Якщо дізнаються, що кримчани погоджувалися сприяти нам, щодо цієї співпраці почнеться службове розслідування за надання інформації, якої вони не мали право поширювати. Але інформаційний вакуум не може бути, коли є інші джерела інформації, він забиватиметься цією інформацією. «Іншими» були тоді російські ЗМІ, а українські, можливо, з вини держави, яка не дала альтернативної інформації, були, по суті, ретрансляторами чужої інформації.

Із хорошого:

— Отримати джерела інформації в Криму можна було без проблем. Там було багато проукраїнських активістів, військових, флотська розвідка. Вони працювали виключно на патріотизмі і відчутті власної відповідальності. Ця система, як ми пересвідчились, працює дуже ефективно. Ми стали актуальними тому, що почали оперативно подавати інформацію. Наша ефективність втілилася в оперативності.

ПОЗИЦІЯ ЄВРОПИ ТА США

Із поганого:

— Де-факто існує якесь ембарго Заходу на ввезення до України продукції військового призначення і подвійного призначення. Є такий хитрий документ «Кодекс поведінки експортерів озброєння» — передбачено, що якщо є зона конфлікту, то туди постачати цю продукцію небажано. І в Європі, й у США є політики та чиновники, які мають «шкурницькі» інтереси, лобіюють їх у «Газпромі», тут їхня логіка зрозуміла, адже корупцію ніхто не скасовував.

Із хорошого:

— Незважаючи на прийняті в НАТО обмеження дій в таких ситуаціях, нам доставили бронежилети з Франції та США — це фактично конкретне рішення їхніх законодавчих органів й виконавчої влади. Ми бачимо, що Америка набагато серйозніше нас підтримує, ніж Європа. Чуємо доволі потужні заяви від уряду США, тому що на них не діє путінське лобі.

ПИТАННЯ КАДРІВ

Із поганого:

— Ми зараз перебуваємо в такій ситуації, з якою раніше не стикалися. Не можемо зараз теоретично поставити перед собою сто генералів і сказати, там: «Ну, ось Петро Петрович, звісно ж, впорається». Не факт! Ми п’ятий місяць воюємо, а генерали фактично не змінювалися. Наші генерали як сиділи, так і сидять у своїх кріслах — і нікого до своєї годівниці не підпустять.

Із хорошого:

— Усі наші офіцери закінчили академію оборони, вони всі мають більш-менш серйозний рівень, розуміння стратегії й тактики тощо. Я вважаю, що зараз необхідно потрібних людей знаходити.

ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ НА СХОДІ

Із поганого:

— Росія розповідає, що вона готова надати гуманітарну допомогу і, в принципі, постачає її... у вигляді танків. Інші країни-члени Ради Безпеки говорять, що реально Україна стоїть на межі гуманітарної катастрофи. Нам потрібно розуміти, що йде війна не за шлунок, а за розуми. Ми їх нагодуємо, але це забудеться, а якщо вони, як і раніше, щонайменше відкидатимуть Україну та її ідеали — ця ситуація повернеться.

Із хорошого:

— До Слов’янська відразу ж після звільнення прибуло 30 психологів. Я розумію, що це крапля в морі, але це хід в дуже правильному напрямі. Зараз в Україні потрібно дуже багато робити для того, щоб продемонструвати готовність до повернення до мирного життя. Є дуже багато інструментів, які ми не використовуємо, наприклад ООН.

МОЖЛИВЕ ВТОРГНЕННЯ:

Із поганого:

— У нас є інформація, що командири російського спецназу, який стоїть на кордоні з Україною, були зорієнтовані на те, що вони знову повертатимуться на Донбас. Це — продовження таємної війни. Спецназ працював, він «блискуче» провів операцію в Криму, внаслідок чого ми втратили частину території.

Із хорошого:

— Зараз у них такої можливості немає. Росія не готова до повномасштабного, відкритого вторгнення. Так, є ознаки накопичення військ на кордоні. Можна туди стягнути піхоти багато тисяч, проте це не означає, що країна готова до вторгнення. У них немає складених оперативно-тактичних груп. Зараз ми їх не бачимо, тому говоримо, що це введення спецназу робиться для того, щоб розпалювати й надалі таємну війну.

ПРО НАТО

Із поганого:

— Хоч би чим зараз закінчилася ситуація на Донбасі, воєнна загроза з боку Росії залишатиметься, і це вже цілком зрозуміло. НАТО — це Союз, який постійно воює. Зараз у них Афганістан. Якщо ми говоримо про встановлення якогось діалогу зі Сходом, з Донбасом, — нам не можна зараз активно розкручувати тему НАТО. Ми повинні спочатку вирішити внутрішні проблеми, а потім виносити це на порядок денний.

Із хорошого:

— Звісно, ми повинні вступати до цього блоку, військово-політичного Союзу — НАТО, отримати колективні гарантії. Адже ми вже готувалися до вступу до НАТО, тобто їхні стандарти ми знаємо, частково вони навіть були реалізовані — у сфері військового управління, штабних процедур. Тому стандарти НАТО, можливо, і можна критикувати, але насправді це найбільш ефективні норми з колективної безпеки у світі на сьогоднішній день.

ПРОСУВАННЯ БОЙОВИКІВ ДАЛІ НА ПІВДЕНЬ І СХІД

Із поганого:

— Найбільш серйозні проросійські настрої у людей були на Донбасі. Була спроба «розхитати» ситуацію по всій дузі з восьми областей. Ми бачили і в Чернігові, і в Полтаві спроби сепаратистів щось захоплювати. Так, будуть спроби «розхитати» ситуацію й у інших областях, і боюся, що будуть навіть спроби проведення терактів. Треба вистояти!

Із хорошого:

— Спроби сепаратистів було дуже швидко відбито. Тому вони зараз учепилися за Донецьку та Луганську області, які, по суті, навіть не контролюють. Якщо ми поглянемо на мапу, то побачимо, що вони контролюють досить невелику частину регіону. Ми виключаємо той варіант, що місцеві сепаратистські рухи — Одеси, Херсона або Миколаєва — зможуть захопити регіон. Лише за допомогою зовнішніх сил. Ми цього не допустимо.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

— Кримська кампанія і те, що зараз відбувається на сході України, сильно б’є в інформаційному плані по Росії і різко знижує її міжнародний імідж. Росія повільно й неухильно переходить у статус країни-терориста. Це насправді дуже багато означає, і це фактично глобальна перемога України над Росією. В економічному плані ми теж бачимо значне послаблення: інвестиції витікають з Росії, і це завдає реальних збитків. Зараз ми повинні розуміти, що Росія навряд чи зможе відновити свої економічні, іміджеві позиції на міжнародній арені.