Автомобілі, кримінал і людський чинник

Ірина ТВЕРДОВСЬКА, ведуча програми «Автостиль»:

— «Автомобільна тема — невичерпна», — ця фраза, почута мною десять років тому, і цього року була актуальна. Різке збільшення кількості проданих (нових!!!) автомобілів в Україні за останні кілька місяців просто не може не радувати. Це нагадує якийсь автомобільний бум. За найдоступнішими за ціною машинами просто черги стоять. Думаю, що в найближчому майбутньому темпи продажу не зможуть збільшуватися, у кращому випадку, вони збережуться, але якщо й це станеться, можна говорити про якийсь позитивний зсув у зростанні добробуту співгромадян. Втім, подібні тенденції, на жаль, поки характерні все-таки тільки для столиці та великих міст.

Та що викликає особливу гордість, так це кількість жінок за кермом. Подивіться, за якихось півроку їх стало та-а-к багато. Шкода, що більшість чоловіків, як і раніше, не дуже лояльні до дам за кермом, але дуже хочеться вірити, що це — всього лише питання часу. Адже практично у всіх країнах на це просто не звертають уваги. Звичайно, чоловіки краще водять машину, адже у них більше досвіду. Зате як красиво виглядає панночка за кермом кабріолета! До речі, і відкритих авто в Україні за останній рік з’явилося значно більше. Взагалі, люди почали звертати увагу на автомобіль як на красиву іграшку, спосіб самовираження, елемент модного гардеробу, а не просто як на транспортний засіб. Отже, є про що розповідати. І що показувати.

Катерина НЕСТЕРЕНКО, ведуча «Вікна — Кримінал»:

— Телесезон показав, виходячи з інформації «Вікон — Кримінал», що Кримінальний кодекс України активно використовується. Причому найбільш ходові статті — це вбивства, крадіжки і, звичайно ж, порушення правил підприємницької діяльності. Таке враження, що всі проблеми з року минулого просто перекотилися в цей і міцно укорінилися в ньому. Сумно було відзначити, що надходило багато повідомлень із-за кордону, зокрема з Європи, в яких говорилося про українських правопорушників там. Виходить так, що європейська преса дізнається про нас як про торговців наркотиками, нелегальних іммігрантів і тих, хто навіть умудряється запропонувати на продаж ненароджену дитину. Про це ми будемо говорити окремо в документальному фільмі, який редакція готує до вересня. Дуже прикро, що робота тисячі українських розумів там, і величезна робота, яку проводить наш уряд зі створення хоч якоюсь мірою позитивного іміджу країни, за тиждень убивається подібними випадками.

Як журналіст від кримінальної теми, повинна, навіть просто зобов’язана відзначити, що стало набагато легше працювати з міліцією. Очевидно, світова практика спілкування правоохоронних структур із пресою нарешті дійшла й до нас. Не буду стверджувати, що почало надходити більше інформації, але принаймні прояснити ситуацію в цілому тепер набагато легше. Чи стали ми більш демократичними і гуманнiшими за цей рік? Думаю, ненабагато, швидше ефір показав, що ми стали менш радянськими. Люди ще не настільки ситі, щоб не йти на злочин заради зайвої копійки, і не настільки цивілізовані, щоб уникнути косих поглядів з боку ревізорів від світового законодавства. Хотілося б вірити в краще, тільки здається, що популярність ККУ в наступному телесезоні буде не меншою.

Ірина ВАННИКОВА, ведуча програми «Вікна — Новини»:

— Основні проблеми, якими живе суспільство, — хліб насущний, хвороби, дах над головою — одвічні, вони існують від появи людства на цій планеті. А тому з початком нового телесезону нам не треба винаходити велосипед, життя саме підказує теми, часом цікавіші за будь-який детектив. Можливі зміни в Конституції, процес формування парламентської більшості або майбутні президентські вибори — безперечно, важливі теми для суспільства, але вони не викликають у глядачів бурхливої зворотної реакції. А ось репортаж, який безпосередньо стосується буденних проблем, завжди знаходить відгук. Не залишає нікого байдужим матеріал про людське лихо, проблеми дітей і бідних, відсутність грошей, опалення і гарячої води, екологічна катастрофа і спалах хвороби. Це те, що турбує людей щодня. Ми у своїх новинах живемо тим, що непокоїть людей, — їхніми буднями, печалями і радощами, втратами і здобутками. Для нас пріоритетним завжди є людський фактор, незалежно від телесезону.