Богуміла БЕРДИХОВСЬКА: Iнтелектуальне життя — це маргінальне явище в медійному світі

Богуміла Бердиховська — авторитетний польський публіцист, журналіст і громадський діяч — уже майже протягом чверті століття спеціалізується на дослідженні історії України ХХ століття та польсько-українських відносин.

«Усе почалося з другого курсу університету, коли я писала курсову роботу про українців у Польщі в післявоєнний період. Це були 1983—1984 роки, тоді ще існував Радянський Союз. Було дуже складно знайти будь-які матеріали про українців...

Для мене абсолютно винятковою, екстраординарною постаттю став Василь Стус. І не лише в культурному розумінні, мене вразила його біографія. До речі, у своїх щоденниках Стус писав, що українці за своїм менталітетом найближчі до поляків. І навпаки. Це має свої позитивні наслідки, але є й негативні аспекти...

Позитивом для Польщі за останні 20 років є те, що ми використали свій шанс у політичній, економічній трансформації. За ці роки багато що змінилося і в Україні. Хоча мушу сказати, що ваш політикум іспит на «відмінно» не склав. Я бачу дисонанс між активністю українського народу і консерватизмом українських політиків. Ваш народ більш прогресивний, ніж ваша влада...

Суспільну роль інтелігенції перебирає на себе так званий середній клас — люди, пов’язані з певними інтелектуальними професіями. Суспільна роль інтелігенції в Польщі і, зокрема, в Європі змінилася фантастично. Інтелігенція 1970—1980-х років — це сумління нації, а сьогодні інтелігенція — це просто розумні люди, які переживають за те, що відбувається у світі, і цікавляться культурою. Але вони вже не мають такого впливу на свідомість, у результаті чого люди змінюють свої життя. І коли помирають відомі інтелектуали — це неабияк засмучує. Таким людям немає заміни...

Витончених думок — менше, масової культури — більше. До того ж статус інтелектуалів, інтелігенції змінився радикально. Я не маю жодних сумнівів, що справжнє інтелектуальне життя — це маргінальне явище в сьогоднішньому медійному світі...

У Польщі тривають дискусії в руслі різних європейських проблем. А в Україні вектор інший: українці більш закриті, «варяться» у своєму суспільстві. На жаль, інтелектуальне життя в Європі існує під тиском миттєвих тенденцій. Якщо буде модно про щось говорити — про це говоритимуть усі. А потім усе забувається».