Чарівний тілацин

Цим першовідкривачем був Абел Тасман. Саме на його честь, як відомо, названо острів Тасманія. Це була видатна людина, яка відкрила європейцям багато надзвичайного — Нову Зеландію, Тонга, Фіджі... Усе це було наповнено новими враженнями, незвичними людьми, дивовижними рослинами та небаченими тваринами...

І мені хотілося б приділити увагу одній тварині, яку нам вже не побачити наживо, навіть відвідавши землі, відкриті Тасманом. Це — тілацин, або тасманійський сумчастий вовк. Нещодавно я побачила цього дивовижного звіра на старезному відеозаписі,  він полонив мою уяву.

До появи переселенців тілацин жив на відкритих луках і в не дуже густих лісах. Але прибулі європейці витіснили тварин до тропічних лісів та гір. Там вони й стали селитися у темних лігвах та печерах. Але згодом сумчасті вовки почали заважати людям і там. Через масові вбивства овець дикими собаками фермери несправедливо ополчилися на сумчастих вовків і почали жорстоко їх винищувати...

Врешті, 1930 року від рук «вправного» мисливця загинув останній тілацин у дикій природі, а згодом, 1936 року, в зоопарку помер останній представник цього виду на планеті.

І хоча я вважаю себе людиною скептичної вдачі,  рішуче відкидаю всі аргументи і просто вірю у якийсь чарівний потойбічний світ. Світ, у якому живуть усі невинно винищені людьми істоти. І десь там із нічних тропічних хащів визирає рудуватий звір зі смугастою спиною та сумними очима — тілацин.