Перейти до основного вмісту

Чи підуть у відставку члени Нацради?

Парламентський комітет з питань свободи слова та інформації не схвалив звіту цього регуляторного органу
14 березня, 16:00

Діяльність Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення 2012 року більшість членів профільного парламентського комітету визнали незадовільною. Треба сказати, що для української медіа-спільноти це рішення не стало несподіванкою, адже до відкритості та прозорості роботи регуляторного державного органу у журналістів вже зібралося чимало запитань. Голові Нацради Володимирові Манжосову традиційно закидають непрозорість цифрового конкурсу, ігнорування прихованої реклами алкоголю в ефірі, ініціювання великих штрафів для кабельників та багато інших звинувачень, частина з яких, вочевидь, небезпідставні. Як голова комітету з питань свободи слова Микола Томенко ще два місяці тому в інтерв’ю «Дню» заявив, що «Нацрада давно показала свою недієздатність». За його словами, замість того, щоб контролювати, наразі саме цей орган «лобіює бізнес-інтереси певних медіа-власників і практично не виконує покладених на нього функцій». За законом, якщо з оцінкою комітету погодяться парламентарі та Президент України — увесь склад Нацради піде у відставку.

Постійна критика членів профільного комітету та незадовільна оцінка медіа-експертів спонукає говорити про відчутну кризу Нацради як регуляторного органу. Відтак, експерти й політики, зокрема Микола Томенко, все частіше відзначають, що таку структуру, як Нацрада, взагалі потрібно реорганізувати з метою створення на її базі не просто державного інструменту з видачі ліцензій, а серйозного майданчика для якісних дискусій щодо розвитку медіа-простору.

«День» попросив керівника Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Володимира Манжосова пояснити своє бачення активно обговорюваної у медіа-середовищі теми реорганізації керованого ним органу, а також прокоментувати негативну оцінку діяльності інституції членами парламентського комітету. Утім, відповіді ми так і не дочекались. Водночас народний депутат Микола Княжицький (колишній генеральний директор ТВі) детально пояснив, чому Нацраду потрібно таки розпустити. У коментарі «Телекритиці» він відзначив, що при нинішньому складі цього регуляторного органу «розвиток цифрового наземного телебачення відбувається за непрозорими схемами». Також до головних недоліків роботи Нацради, на думку Княжицького, варто віднести лобіювання інтересів приватної компанії «Зеонбуд» — провайдера мультиплексів та сприяння монополізації ринку приймальних пристроїв для цифрового телебачення.

— Розподіл частот у мультиплексах 2011-2012 рр. був тіньовим, Нацрада відмовила у видачі ліцензій багатьом відомим мовникам, а натомість ліцензії видано компаніям, які ніколи мовлення не вели. Згідно зі статтею 25 закону про телебачення і радіомовлення, перевагу в отриманні ліцензій мають ті мовники, які вже здійснюють мовлення, надають перевагу соціально важливим програмам (інформаційним, соціально-політичним, дитячим тощо), задовольняють інформаційні потреби національних меншин та забезпечують свободу слова. Натомість Нацрада видала ліцензії мовникам, які ніколи мовлення не здійснювали: «Хокей», «Голдберрі», «Аспера-2011», «Банківське телебачення», «Корона Санрайс», «Новий формат ТВ», «Партнер ТБ», «Аріадна ТВ», «ТВ Вибір», «Лідер ТВ». Проте всупереч вимогам статті 25 закону про ТБ, видавши ліцензії особам, які ніколи не вели мовлення, Нацрада відмовила у видачі ліцензій відомим телекомпаніям: «2+2», «Ера», TBi, «Малятко-TV», «Cіті», «24», «Перший діловий», «ТРК Чорноморська», ZIK, САТ+, — говорить Княжицький «Телекритиці».

Загалом звинувачень у депутата Княжицького назбиралося з кілька десятків, серед яких, зокрема, незаконне відключення керованого колись ним каналу ТВі. Яке майбутнє чекає на Національну раду — переоберуть керівництво та склад, реорганізують структуру чи залишать все без змін — покаже час. Утім, навіть якщо регуляторний орган і надалі без змін працюватиме у штатному режимі, медіа-експерти наголошують на необхідності серйозної публічної дискусії щодо існуючих в інституції проблем. Крім медіа-експертів, телевізійників та політиків, у цій дискусії активну участь повинні брати чи не найбільш зацікавлені люди — члени Нацради.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати