До громади – через... «Фейсбук»

У соціальних мережах «Фейсбук» та «Вконтакте» Гайківська сільська рада з’явилася тільки у кінці березня. Не минуло й місяця, а кількість тих, хто хоче спілкуватися з таким незвичним користувачем, зростає щодня. Учора у «Фейсбуці» мали 173 друзів, а вже сьогодні їх понад 190. Гайківський сільський голова Анатолій Жолоб каже, що достатньо багато охочих вони просто у друзі не приймають... Хочуть мати якісного, так би мовити, друга, а не просто збільшити їхню кількість. Пережила сторінка сільради і вже... два напади хакерів.

Наразі на Волині лише одна сільрада зареєструвалася у соціальних мережах. Можливо, каже Жолоб, такі є в інших областях, проте їм це невідомо. Єдина мета, яку переслідує сільрада участю у соцмережах, це можливість подавати публічну інформацію про свою роботу. А соцмережі сьогодні стали незаперечною складовою нашого життя. Інформацію поширюють миттєво, а думку громади з того чи іншого приводу також можна дізнатися оперативно. Проте читати новини на сторінці Гайківської сільради у «Фейсбуці» дуже цікаво і зовсім стороннім людям. Записи на сторінці працівники роблять по черзі. Можливо саме формат соцмережі і сприяє тому, що повідомлення пишуть не офіційно-казенною мовою, а доступно і навіть захопливо.

За перший місяць користувачі «Фейсбуку» могли дізнатися про Гайківську сільраду таке: як споруджували люди храм у селі Ягідне, де його ніколи не було; чому славиться картопля, вирощена у Гайках, і яку продають у Києві, Львові, Харкові, Одесі; звідки, власне, пішло село Гайки, яке дало назву сільраді (в ній три села: Гайки, Ягідне і Руда), та яка його історія. Вітали місцевого фермера, учасника АТО. Обговорювали, чи погодиться місцева громада з появою біля Руди підприємства, яке може завдати шкоди екології. Детально роз’яснювали підводні камені заповнювання декларацій на отриманні субсидій. Для багатьох відкриттям стали записи у квитанціях про сплату електроенергії. Такі квитанції принесла у сільську раду місцева бабуся, записи розбирали усім колективом і виявили чимало непорозумінь. Проблему не тільки обговорили, а й вирішили. Активно обговорюється тема вірогідного продажу землі та майбутньої реформи місцевого самоврядування. А також і проблем, викликаних мобілізацією...

Самі Гайки разом із Ягідним та малонаселеною Рудою є класичною волинською глибинкою. До райцентру Турійськ — 22 кілометри, до найближчого залізничного полустанка, Туропина — 10 кілометрів. За останні двадцять років тут значно поменшало населення. Проте села живуть і не збираються помирати. Коли наказали довго жити колгоспи, селяни почали вирощувати картоплю у промислових масштабах. Причому за наукою, випробовуючи різні сорти.

Нещодавно сільрада отримала листа від «Променя надії» — громадської організації сільських інвалідів та матерів, які виховують дітей-інвалідів, із села Іванківці Кіровоградської області з проханням допомогти їм у придбанні сортової насіннєвої картоплі. Кілька мішечків високоврожайної знаменитої гайківської бульби вже відправили «Новою поштою» на Кіровоградщину.