«Друга світова – спекулятивна тема»

У переддень річниці початку Другої світової війни «5 канал» розпочав показ циклу передач «Останній міф». За задумом авторів, проект складається з 19 серій і розказує глядачам про реальні версії причин та передумов Другої світової, військову доктрину радянської та сучасної Росії і про злочини, які сховані за перемогою народу. Передмовою до кожної серії виступає 10-хвилинний діалог з режисером Володимиром Синельниковим — російським документалістом, який намагається подати альтернативний погляд на історію Другої світової війни.

— Ідея програми виникла на початку літа. 1 вересня офіційно вважають датою початку Другої світової війни. Звичний для нас та наших батьків погляд на історію, причини, передумови та наслідки цієї війни раніше мало коли піддавалися сумніву. А критичне мислення — це ключ до розвитку, — говорить «Дню» ведучий проекту Андрій СУСЛЕНКО. — У нашому випадку — розвитку цілого суспільства. Власне, завдяки тому, що ми показуємо альтернативну версію погляду на історію Другої світової, просвітницька мета і є ключовою для нас у цьому проекті.

— Головна тема програми — розвінчання міфів Другої світової. Чому, на вашу думку, ця війна й сьогодні залишається головним міфом російської пропаганди?

— Головна мета — просвітницька, показати ще один погляд. А це вже може призвести до того, що людина, яка жила в одній парадигмі, почне рухатися в протилежному напрямку. Війна — надзвичайно спекулятивна тема. Будь-яка війна стає інструментом маніпуляції. Георгіївські стрічки, захист «братських» народів та територій і... «деды воевали» тому доказ.

— Наскільки важливо українському глядачеві знати правильну історію, а не нав’язану нам радянсько-російською пропагандою?

— Історію взагалі варто знати. Більшість із тих, хто це читає, народжені до 1991 року. Ми не можемо змінити того, як нас виховували і чого навчали. Ми лише можемо докласти зусиль, аби дізнатися інші факти. Ми ж уже наче дорослі та усвідомлені люди. І хтось із нас готовий до прийняття інформації, яка розбиватиме старі шаблони та історичні звички. Інша справа, що радянсько-російська пропаганда нікуди не дінеться, тому важливо мати для вибору і альтернативний погляд. Схоже, що ми вільні у виборі, от і виберемо, у що вірити.

— Як спростовувати міфи, не травмувавши психологічно людей із викривленим уявленням про Другу світову війну?

— Дуже важко сказати, хто ж насправді правий і де правда. І що таке викривлене уявлення? Безболісно змінювати звички не так вже й просто. Уявлення людини, які роками формувалися в одному векторі, змінити, напевно, можна, показавши неточність таких уявлень. Але ж мозок буде пручатися, це ж великий стрес, потрібно вийти за зону комфорту — навіть якась сміливість для цього потрібна. Вже відчутна складність. Іноді простіше вірити у брехню, ніж наважитися повірити у правду. Також варто пам’ятати, що частіше усього міфи спростовують іншими міфами.

— Анонсується, що з початку вересня глядачі «5-го каналу» матимуть змогу побачити 19 серій історичного телевізійного циклу «Останній міф». Які основні міфи буде розвінчано? Чи планується продовження програми?

— Класичний міф Другої світової говорить нам про те, що Гітлер, негідник такий, віроломно розпочав війну, а Сталін не був готовий, не мав ні армії достатньої, ні техніки. Ще один — про те, хто ж переміг. Надзвичайно цікаво розкриваються ці та інші питання у циклі. Продовження програми справді планується. Нам цікаві цикли Володимира Синельникова про Чорнобильську трагедію — ще один з радянських міфів. Загалом упродовж року ми хотіли б показати низку таких історично-дослідницьких циклів.

— Чи не плануєте взятися за цю ж тему щодо нинішньої війни на сході України?

— Процес міфотворчості навколо подій на сході не зупиняється, його дуже важко об’єктивно аналізувати. Хоча я погоджуюся, що важливо продовжувати інформувати українців, росіян і тих, хто слідкує за конфліктом, про технології створення міфів, які використовують на сході. Можливо, з обох боків. І варто пам’ятати, що історія повторюється. Про це нам часто нагадують грузини, адже їхній конфлікт з РФ має багато деталей, що повторюються в Україні один в один.