ДИЗАЙНЕРУ НIКОЛИ НЕ СТАТИ ВIДОМИМ
ПОПЕРЕДУ ВСІЄЇ ПЛАНЕТИ
— Мабуть, найважливіший, найбільш функціональний телевізійний дизайн — новинний?
— Це один із найскладніших елементів дизайну, але не найцікавіший. Тут першорядне значення має функціональність дизайну, його інформаційна складова. Художність, вiльна творчiсть в даному випадкові відходять на другий план.
Новини, які йдуть на конкретному каналі, — бачення дизайнера, його талант і здібності. Потрібний особливий образ, щоб «відбити» новини на «Інтері» від новин на «1+1» чи на УТ- 1 і под. Образів цих не так багато. Ну, що відразу спадає на думку? Глобус, планета. Але цього можна уникнути. І є маса новин, творці яких придумали свої, нестандартні образи.
— Трійка коней на РТР, як на мене, — дуже яскравий символ...
— Ті образи, які закладаються, розглядаються під мікроскопом керівництва. І у значній мірі фантазія, яку митець собі може дозволити, залежить від начальства. Звичайно, у цій ситуації глобус, який обертається, — найбільш ємний образ. Глядач усе розуміє відразу. Інша річ, що глобуси всі показують блакитними й у сіточку. А насправді навіть способів обіграти глобус — безлiч, і безлiч цікавих, невипробуваних.
— Чому так мало в наших новинах інфографіки: якихось довідкових таблиць, ілюстрування того, про що говорять? Навіть мапи плоскі, хоча можуть бути об’ємними. Чому на цьому заощаджують?
— Це значною мірою залежить від тієї політики, яку проводить керівництво та журналісти. Репортери часто не мають уявлення про комп’ютерну графіку. Це, скоріше, журналістська проблема, бо дизайнер найчастіше перебуває поза сферою підготовки сюжету. Наприклад, люди чують щодня про арабо-ізраїльський конфлікт, але не уявляють, що таке Сирія, Голанські висоти і де протікає річка Йордан. Журналіст, який готує матеріал про Ізраїль і Палестину, зробив уже тисячу сюжетів, але йому й на думку не спаде, що все це глядачеві потрібно зайвий раз пояснити. Не полінуватися детально окреслити ситуацію. Не можна, звичайно, щоразу починати сюжет із передісторії, але думати про те, як виразно подати інформацію, мабуть, усе-таки треба.
Я вже не кажу про якісь емоційні речі, якi дизайн може запропонувати, насичуючи певний сюжет. Інша річ, чи доречно це в новинах, де емоції — не найголовніше. Проте на Бі Бі Сі, наприклад, не лінуються робити графіку на тлі Палати лордів. Якщо ліберали набирали голоси, їхній лідер починав посміхатися, а лідер консерваторів — хмуритися. У цьому є інтерактивність, іронія стосовно того, що відбувається. У нас хтось першим повинен зробити інфографіку на такому рівні, щоб іншим каналам раптом стало незручно.
МЕЙНСТРИМ
— Що зараз модного в дизайні, які сучасні тенденції?
— У дизайні зараз не може бути тенденцій. Доба тенденцій, коли якийсь напрямок домінує, уже пройшла. Є три-чотири напрямки. Вніс свої елементи Інтернет. Розвивається тривимірна графіка. І кожен дизайнер використовує ті засоби програмного забезпечення, які потрібні йому в цей момент, якими він володіє і які може оплатити продюсер. Не вірте тим, хто говорить, що знає, що є модним. Єдина тенденція зараз — широкий спектр усіх засобів, які можливі на даний момент технологічно, художньо, емоційно.
— І, мабуть, усе залежить від таланту дизайнера?
— Звичайно. І від завдання, що стоїть перед ним, від тих прийомів, які зустрічають схвалення у продюсерської, творчої групи. Наприклад, те, що робить «1+1» у своїй студії дизайну — флешова анімація (така псевдомальована мультиплікація) — це теж модно, сучасно. Але не можна сказати, що наймодніше. Все може в будь-який момент повернутися назад. Зараз — доба барочності, коли різноманітним чином трансформується те, що було до нас (ці трансформації іноді доходять до еклектичності). Поєднання і складання. Так вважає і Пако Рабан — відомий французький модельєр. Це його формулювання того стану, в якому перебуває зараз мистецтво, дизайн (зокрема, він говорив про одяг). Беруться різні часові шари. Від національних до ультрасучасних тенденцій з металом, дзвіночками. Зараз — період переоцінки всього того, що було. А нового, як не дивно, виникає дуже мало. Або ж новинки швидко старіють. Впливає і доступність, дешевизна комп’ютерних технологій.
ДИЗАЙН — ЦЕ ЛИШЕ ФОРМА
— Дизайнер ніколи не буде тією людиною, яка є знаною в країні. Це — виключено! Річ не в лідерстві. Річ у результаті, у програмі в цілому. Тут доречне порівняння з операторами. Є чудові оператори, але їхнє місце — за камерою й у титрах. І зовсім не обов’язково знати прізвища тих людей, які роблять титри, наприклад, до фільму про Джеймса Бонда. Вийшло вже 20 фільмів, титри до кожного з цих фільмів — шедевр. Цілком самостійний кліп, із класною музикою, із приголомшливою графікою, але ми гадки не маємо, хто це створив. Проте, ці кліпи, цей дизайн — складова частина фільму.
— Невже творець може відводити собі таку скромну роль? Адже для того, щоб створити щось значне, потрібно хоча б іноді перейматися манією величі...
— Отут, мабуть, потрібно говорити про дизайн загалом. У дизайну — роль неймовірно утилітарна. Це обслуговуючий інструмент, який допомагає організувати просторовий інтер’єр, щоб людині було зручно там сидіти, ходити, писати. Професійний дизайн відразу прив’язується до чогось конкретного: є дизайн інтер’єра, дизайн газети, дизайн оголошень, дизайн телебачення. І тому його функція на телеканалі — організуюча. Дизайн покликаний створювати умови, в яких глядач чітко ідентифікує, який він канал дивиться.
НАШІ ДОСЯГНЕННЯ
— Який шлях пройшов український телевізійний дизайн? Мені здається — шалений стрибок. А як із погляду фахівця?
— Дійсно, шалений. І я гадаю, що розвиток триває. Але це — не гонитва за Заходом. Це вимога часу й наслідок сприятливої ситуації: розширюється сфера мовлення, більше інформаційних носіїв. Природно, що це все за собою «тягне» дизайн, який повинен ставати усе кращим і кращим.
Коли в 1994 — 1996 рр. в Україні з’явилося, нарешті, самостійне ТБ, йому відразу знадобилася огранка. Тоді й почала створюватися ця індустрія. Українському дизайнові поталанило в тому сенсі, що буквально роки так за чотири перед цим з’явилася комп’ютерна графіка в тому обсязі, в якому вона вже могла бути доступною для телестудій. Розвинувся ринок недорогих програм, персональних комп’ютерів. У 80-ті роки чи зараз було б набагато важче пройти цей шлях. А так український дизайн, може, попереду й не біжить і тон усе ще не задає, але й не відстає. Він розвивається одночасно з ТБ.
Інша річ, що місцевий канал у Техасі має бюджет набагато більший, аніж місцевий канал, приміром, Тернополя. Це питання грошей, техніки, досвіду. Проблема українського дизайну в тому, що всі успіхи в значній мірі обмежуються столицею і, можливо, ще трьома-чотирма містами (Одеса, Харків, Львів).
ПЕРЕМИЄМО КІСТОЧКИ КАНАЛАМ
— Дизайн якого каналу вам здається найбільш удалим? Ось, наприклад, «Інтер» нещодавно поміняв дизайн...
— Я, мабуть, із великим задоволенням говорив би про «1+1». По-перше, це досить яскраве явище в українському дизайні. Цей телеканал з перших хвилин набув свого почерку. Він міг мінятися з часом (оскільки телебачення якось розвивається), але тримає емоційну планку приблизно на одній і тій же висоті. Добре це чи погано, я не знаю. Мабуть, для цілісності бренду добре. Ставлення до «1+1» у глядачів практично не змінилося. Для них це той же канал, хоча змін там було багато. На мій погляд, це визначається його форматом.
А «Інтер» зараз перебуває на тому рівні, коли він повинен зробити якісний крок уперед. Він має претендувати, на мій погляд, на той образ, що несе, скажімо, в Англії — Бі- Бі Сі, а в Росії — ОРТ. Це місце в Україні зовсім порожнє, ніхто його не намагається зайняти. У «1+1» труднощі з форматом. А в «Інтеру» є всі підстави: чудове кіно, вдалі чи невдалі спроби робити свої програми, становище в ефірі і чудовий прийом сигналу. Мені здається, що «Інтер» — той канал, що має всі підстави це місце посісти. Для цього треба змінювати дизайн. Внутрішня манера орієнтуватися на ті канали, що в нас тут є, щоб зробити «не гірше», сама себе стримує. Потрібні якісь експерименти в дизайні. А коли експериментуєш, ніколи не знаєш, що спрацює і як твій канал повинен виглядати. Мені здається, його потрібно iнакше позиціонувати. І тоді канал «Інтер» прогресуватиме.
Дизайн узагалі — штука, яка змінює все що завгодно. Якщо, скажімо, поставити на «1+1» графіку якого-небудь каналу, що стоїть «нижче», від «1+1» просто нічого не залишиться. Програми — це добре, але образ зміниться, зміниться ставлення до такого каналу, адже зустрічають по одежi.
