Економiчнi проблеми на українському телеекранi
Після двох днів перегляду новин будь-якого ТВ-каналу в непосвяченого може скластися враження, нібито економіка України от-от звалиться, населення близьке до голодного бунту, курс національної валюти падає день у день, але з невідомих причин окреслилася економічна стабілізація й навіть зростання. Безболісно такий потік інформації може сприйняти лише той, хто слабує на шизофренію — роздвоєння особистості. Тільки в цьому випадку в свідомості негативна інформація не перетнеться з позитивною. Мабуть, не варто пояснювати, яку інформацію відбирає психіка середньостатистичного громадянина України. Протягом багатьох років його привчали сприймати винятково негативну інформацію, чекати одних тільки погіршень і каверз із боку влади. До речі, надмірні дози негативної інформації викликають звикання до негативних емоцій, а згодом і відчуття задоволення від них. Власне, саме це і є передумовою до всієї малої психіатрії — неврозів, депресій, суїциду тощо. Тож горезвісний «психологічний чинник», який тисне на курс гривні, грамотніше було б назвати «психіатричним».
Державні мужі звинувачують у психозі ЗМІ й передусім телебачення. Проте вони — лише віддзеркалення нашої божевільні. Так, вітчизняне ТБ працює за принципом — що бачу, про те й співаю, живе одним днем, одним сюжетом, одним кадром, та, либонь, усе суспільство так робить. Звинувачення в некерованості просто не обгрунтоване. Можливо, ТБ й не підкоряється принципам, моральним і естетичним нормам, але воно дуже покірне конкретним людям. Просто для того, аби поставити завдання, потрібно мати принципи, норми, інтелект (див. репортажі з Верховної Ради, Кабінету Міністрів...), а коли їх немає, то ТБ тут ні при чому.
Тож коли ми завалюємо телеглядача негативом, то це називається демократією, коли улещуємо можновладців — це патріотизм, а коли заполоняємо екран тіткою Асею, то це вже комерція. На поглиблення кожного з запропонованих напрямків немає ні команди згори, ні прагнення знизу.
Немає поки що й серйозних замовлень на висвітлення реальної економічної ситуації. Українська економіка — страшна загадка. На ТБ інтуїтивно відчувають, що відгадка ще страшніша, отож і вважають за краще не зв’язуватися. Висвітлення тем економіки нагадує змагання: хто більше за деревами лісу не побачить. Гривня впала — на скільки відсотків? Машини конфіскували — скільки штук і по чому їх продали? Про причини й наслідки подій замислюватися просто непристойно. Адже це будуть особисті думки, а потрібна об’єктивна інформація. Авжеж, після певного дзвінка про об’єктивність забудуть. Хоча страшно не те, що забудуть, а те, як забудуть — до захоплення, до самоприниження... А для того, щоб процес протікав безболісно, простіше давати роботу людям з короткою пам’яттю. Ясна річ, низькопрофесійний рівень обробки інформації ніяк не сприяє зменшенню народного психозу, але, з іншого боку, з душевно хворими можна робити все, що завгодно, а відтак саме на ТБ-психоз замовлення є.
№193 09.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
