Ентузіазм і... три камери

Процес становлення суспільного ТБ в Україні набуває все більш чітких обрисів. Як розповів у коментарі «Дню» генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія, 3 червня обласні державні телерадіокомпанії мають офіційно увійти до складу Національної суспільної телерадіокомпанії України. Нагадаємо, що згідно із законодавством, суспільне телемовлення має постати у вигляді двох телеканалів — суспільно-політичного та культурно-освітнього. Їх створять на базі НТКУ, регіональних каналів, ДТРК «Культура», а також ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм». Однак якщо прообраз суспільно-політичного мовника можемо побачити сьогодні на телеканалі «Перший», то майбутнє культурно-освітнього каналу нині залишається менш визначеним. Вочевидь, базою для нього має стати ДТРК «Культура». Водночас життєдіяльність цього каналу в полі зору урядовців та громадськості здебільшого залишається на другом плані. Він досі не має ліцензії на ефірне мовлення ні в аналоговому, ні в цифровому форматі. Фактично «Культуру» можна побачити лише через супутник, а також в Інтернеті чи в окремих кабельних мережах.

Тож чи зможе ДТРК «Культура» в нинішньому її стані підставити плече суспільному мовленню? Днями відповідь на це питання шукали на колегії Держкомтелерадіо. Генеральний директор ДТРК «Культура» Жанна Мазицька у своїй доповіді, зокрема, розповіла, що 2012 року урядом було ухвалено прогресивну Концепцію діяльності та розвитку ДТРК «Культура», згідно з якою планувалося передбачити в Державному бюджеті України на 2013 рік 90 млн грн на потреби каналу, однак зроблено цього так і не було. Зрештою, навіть переїзд мовника у нове приміщення співробітникам довелося організовувати за власний кошт...

Сьогодні «Культура» має в своєму активі лише три робочі камери та чотири монтажні. Автотранспорт доводиться орендувати. Загалом на каналі працює 185 осіб (зокрема 75 творчих працівників), із них 135 — у штаті, решта — за угодами. Щорічний бюджет — приблизно 10—11 млн грн. Із них 8,5 млн витрачають на зарплати та комунальні послуги. «На виробництво, відрядження, технічне переоснащення упродовж уже трьох років не отримуємо жодної копійки, — розповідає Жанна Мазицька. — На початку кожного зібрання я прошу колег цінувати й поводитися з технікою, яка у нас залишилася, не гірше, ніж з рідною матір’ю». Для повноцінної роботи каналу, за словами генерального директора, потрібно щонайменше 45 млн грн щорічно. Сьогодні ж здебільшого все тримається на ентузіазмі співробітників. Попри труднощі журналістам та технічним працівникам каналу вдається забезпечувати 24-годинне мовлення. Водночас виходити у прямому ефірі технічної можливості немає. Нерідко творча група змушена «позичати» камери в колег з «Укртелефільму» чи «УТР». Таким чином, інколи журналісти роблять матеріал з однієї події одразу для трьох телекомпаній! За рахунок коштів бюджету 2012 року на каналі було здійснено технічне оснащення однієї пересувної телевізійної станції. Щоправда, через нестачу кількох елементів обладнання, повноцінно запрацювати вона не може.

Своїм рішенням колегія Держкомтелерадіо рекомендувала ДТРК «Культура» спільно з Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення опрацювати питання щодо включення культурно-мистецького телеканалу до одного із мультиплексів стандарту DVB-T2. Крім того, Жанна Мазицька має підготувати та внести на розгляд Держкомтелерадіо план технічного переоснащення телекомпанії відповідно до світових стандартів. Колегія також підтримала ініціативу Олександра Афоніна підготувати публічне звернення до Президента та уряду із закликом підтримати канал. «Вважаю, що нині ми зобов’язані забезпечити належне державне фінансування ДТРК «Культура» — інакше перехідний період може стати для неї фатальним», — застеріг під час обговорення питання Микола Жулинський.