Фотографуючи — мислити

За словами фотографа, колишнього фотокореспондента «Дня» (1997—1998 роки) Віктора Марущенка, ідея створити журнал про фотографію «5.6» виникла «на фоні браку інформації та видань, які змогли б презентувати сучасні тенденції та напрямки в світовій фотографії». У своєму вступному слові до першого лютневого числа журналу Віктор МАРУЩЕНКО звинувачує український «фотопростір» у примітивності («українські фотографи, на жаль, знаходять поза [світовим контекстом]. Успіхи окремих фотографів на світовій арені (Гаранич, Глядєлов, Косін, Марущенко, Милосєрдов, Чекменьов, Братков, який уже давно представляє Росію) — це швидше їхні особистісні досягнення, ніж результат того, що відбувається в Україні»), а тих, хто продукти цього «фотопростору» споглядає, — в споживацтві та невмінні належно сприймати мистецькі явища, до лав яких уже давно ввійшла фотографія («українцям, що цікавляться фотографією, складно сприймати сучасне зображення — необхідно змінювати свідомість»).

Такий зовсім невтішний, на думку Віктора Марущенка, стан справ він пропонує коригувати, в тому числі — за допомогою «5.6». Завдання журналу, зі слів його ж творців, — просвітницьке. Педагогічно-естетична настанова підтверджується ще й тим фактом, що видання не є комерційним і розповсюджуватиметься безкоштовно.

«5.6» — це своєрідне продовження політики «Школи фотографії Віктора Марущенка», стверджує головний редактор Марина ЛИТВИНЕНКО. Політика ця полягає в наступному: «виховати не тих, хто фотографує, а тих, хто мислить — людей, які могли б споживати сучасне візуальне мистецтво».

Видання знайомитиме читачів, а радше глядачів (адже його формат передусім — альбомний, без будь-якої «цехової» технічної інформації) і з авторською, і з медійною фотографією. Воно містить три розділи: роботи світового фотографа, українських фотомайстрів, а також найкращі світлини, зроблені учнями «Школи фотографії Віктора Марущенка». У першому номері в якості запрошеної іноземної «зірки» виступив Юрген Теллер, який свої фото для публікації надав особисто. На художній арені Теллер з’явився в 1986 році, розповідає «5.6», коли його знімки були вперше опубліковані в «бібліях» стилю — журналах «i-D» і «The Face». Стиль, у якому працює фотограф, можна описати словом «треш» (від англ. «сміття»). Утім, саме цей «треш» зараз є найзатребуванішим у фешн-фотографії. Теллер входить до складу так званої святої трійці відомих рекламних фотографів (поруч із Террі Річардсоном і Вольфганом Тільмансом), котрі врятували фешн-фотографію від блиску гламуру в 90-х. До речі, це вже не перша поява Теллера в українському інформаційному просторі. У 2007 році на запрошення PinchukArtCentre фотограф підготував свій проект для української експозиції.

У другому розділі журналу, який закріплений за українцями, представлені роботи кримського фотографа Олександра Каднікова. А в наступних числах обіцяють появу Бориса Михайлова, Паоло Нозоліно, Олександра Глядєлова та інших.

Перший, ще зимовий, номер журналу вийшов відносно невеликим накладом — одна тисяча примірників. Утім, надалі видавці планують збільшити і обсяг видання, і його тираж, який розповсюджуватиметься в галереях, культурних центрах, посольствах, ресторанах та за адресною розсилкою.

Загалом, минулий тиждень у Києві виявився багатим на фотоподії. Нагадаємо, що в четвер у муніципальній галереї «Лавра» відкрилася фотовиставка «World Press Photo», яка представила найкращі медійні фотографії світу 2009 року в 10-ти номінаціях: Новини, Сучасні питання, Загальні новини, Повсякденне життя, Люди в новинах, Портрети, Спорт, Мистецтво і розваги, Природа, Особливі події в спорті. У Києві виставка «World Press Photo» триватиме до 21 березня.