«Гарячий» репортер
Далеко не всі редакції українських ЗМІ можуть дозволити собі тримати власкорів за кордоном чи регулярно відряджати репортерів у країни, що опинилися в епіцентрі міжнародної уваги. Це стосується не лише преси та радіо, а й найбільш масового медіа — телебачення. Відтак іноземні новини українські ЗМІ все частіше повідомляють з посиланням на закордонні джерела — у кращому разі на ВВС, СNN, авторитетні інформагентства. Однак дуже часто про події у світі українці дізнаються саме від провідних російських редакцій. А від цього наш інформаційний простір ризикує втратити не лише в оперативності, а й у незаангажованості повідомлень.
Утім, є позитивні винятки на українському ТБ. Зокрема, канал «Інтер», як нам повідомили в прес-службі, має власних кореспондентів у США, Великобританії, Німеччині, Бельгії, Росії та Ізраїлі. В інші країни відряджає репортерів із Києва. Зокрема, відомого міжнародника Андрія Цаплієнка, який вів репортажі під час конфліктів у Афганістані, Македонії, Іраку, Непалі, Південній Осетії, Кашмірі, Ліберії, Колумбії та інших країнах.
«Одним із практично невиліковних гріхів української журналістики є її, як правило, слабка зацікавленість міжнародною тематикою, — відзначив у коментарі «Дню» медіа-експерт Роман КАБАЧІЙ. — Випливає це з переконаності менеджменту, що людей цікавлять лише «хліб та видовища», а в перекладі на сучасну мову — політика і серіали. А також причина — в банальній економії коштів. Мені навіть відомий приклад, коли тележурналістка начитувала повідомлення «телефоном із Вашингтона», сидячи в сусідньому ньюзрумі. Але є й винятки — наприклад, робота Андрія Цаплієнка як міжнародника телеканалу «Інтер». Він на цьому тлі якісно вирізняється. Здається, що у підборі тем і проблем журналіст керується не тим, що може бути «потрібним» керівництву в Києві, а що видається цікавим йому та аудиторії. Він виріс до того рівня, коли йому довіряють і прислухаються до його думки. Цаплієнко не боїться їхати в гарячі точки і в недосліджені місця. Завдяки таким, як Андрій, можемо почуватися частиною цього різноманітного світу».
Професійна робота не замішаного в політичних міжусобицях Андрія Цаплієнка, дійсно, стала прикладом для колег-міжнародників. Він і сьогодні «в бою» — нещодавно повернувся з Народної Республіки Бангладеш, де зробив цикл сюжетів про нестерпні умов праці тамтешніх людей, які, ризикуючи життям, отримують зарплату в... 2 долара на день. Як розповів Андрій «Дню», зараз він планує чергове відрядження — в Пакистан, де має намір підготувати цикл репортажів про Кашмір — спірну область на північному заході півострова Індостан.
