«Газета «День» — то витончена пані серед вульгарних дам»

Наприкінці року за доброю традицією «День» звернувся до своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів із проханням відповісти на чотири запитання нашої новорічної анкети. Чесні відповіді з одного боку виступають «маркером» того, як країна провела рік, які шанси використала, а які безповоротно втратила. З другого — слугують певним прогнозом очікувань у 2016-му. Переконані, що вам цікаво буде з ними ознайомитися.

1. Чим вам найбільше запам’ятався 2015-й рік? Які події року, що минає, змінили Україну і світ?

2. Чим 2015 рік для вас особисто був особливим?

3. Кого вважаєте героєм і антигероєм року?

4. 2016-го наше видання відзначає 20-річчя свого існування. Ви і «День»: ваша історія.

Василь ЗИМА, письменник, ведучий «Еспресо ТV»:

1.  Для мене цей рік став символом того, що світ — не єдиний. У ньому кожен більше думає про себе, і власне люди втратили цінність. Агресія в Сирії з боку Путіна. Загиблі, яких не помічають, біженці, яких ніби приймають, але одразу виганяють або заселяють у гетто... Донбас, який уже «гниє», але поки що не дуже непокоїть світ... Для мене це був рік розчарувань. А з іншого боку, це був рік передчуття чогось більшого, ніж війна. Бо коли люди перестають співчувати — це вже не просто війна, а світова катастрофа.

2. Чим 2015-й став для мене особливим? Я думав, що помру цього року. Бо поети чомусь гинуть у 37... Пережив. Може, я ще не такий великий поет, а може, Бог дає мені шанс ще писати.

3. Героїв багато. Це бійці АТО. Це футболіст «Манчестер-Юнайтед», котрий прихистив у себе вдома родину біженців і взяв на себе всі витрати за їхнє проживання. Хто ще? Це безпритульний пес, котрий зігрів і врятував від смерті збиту автівкою дівчину десь у лісосмузі на Полтавщині. Не дав замерзнути від холоду, накривши її собою. Є ще один герой — Реджеп Таїп Ердоган, президент Туреччини. Антигерої? Їх теж багато. І вони, певно, не антигерої, а радше, просто покидьки. Це Путін, це українські чиновники, які крадуть із бюджету. І це та дівчина-журналістка, яка збила з ніг біженця з дитиною на руках.

4. Я з газетою «День» познайомився ще в середині 1990-х, прийшов туди зі своїм першим опусом, але потім студентські будні вкрали час на журналістику. А коли став журналістом, обрав телебачення. Але ця газета для мене — наче витончена пані серед вульгарних дам у розмаїтті вітчизняної преси. А ще для мене «День» — перша газета, де вийшло моє інтерв’ю як телеведучого. Успіхів вам і не опускати планку!