Героїнi «Без Табу» побили вiкна
Ольга Герасим’юк: «Дуже складно було про це говорити, тому що часто про це не кажуть самі жертви — жінки. Немає нiякої статистики: насильства зазнають незалежно від свого соціального статусу і світська пані, і селянка — практично всі верстви. Але ніхто про це не говорить. На люди цю проблему не виносять: вважається, що все, що відбувається під священними узами шлюбу, — нормально. Якби на вулиці хтось над жінкою щось подібне вчинив, за це посадили б, а внутрішньородинне насильство цілком «законне». Ми ледве умовили нашу учасницю виступити. Їй загрожували. Залякували і її подругу, що також брала участь у нашій програмі. Церква, до якої вони належать, заборонила їм їхати під страхом вигнання. До героїні навідувався пастор, примушуючи писати розписку, давав гроші на юриста, щоб вона відмовилася їхати на передачу. І я, в свою чергу, радилася з юридичними особами, як захистити потім такого героя. Адже міліція не приймає попередньої заяви: якщо тебе вже побили, тоді — будь ласка. І то не завжди. Часто в цій ситуації винні і самі жінки, які забирають заяви — вони жаліють свого коханого сатрапа. Вони забирають, а міліція умиває руки. І це стосується тільки фізичного насильства, а моральне знущання — взагалі безкарне.
Ми умовили нашу героїню приїхати, заручившись підтримкою міліції в Рівному. Її охоронцем став не хто інший, як герой України в нещодавній гучній історії пограбування німецького банку — генерал Француз. Він і гарантував безпеку нашої учасниці.
Після того, як ми записали програму, багато жінок підходили до неї в студії і скаржилися на схожі ситуації у власних родинах».
Героїня цього «Без табу» — юна ровенчанка вийшла заміж без кохання. Релігійні засади, дівоча наївність, шантаж майбутнього чоловіка дівчини привели її під вінець.
О.Г.: «Вона ходила в одну з протестантських церков. Подібна жорсткість в принципі не характерна для цієї церкви. Ця церква сьогодні швидко розвивається в сучасному світі — вона досить демократична. Але в окремих проявах вона ось така — всі старорежимні закони з часів заборони в Радянському Союзі в деяких регіонах залишаються непорушними і сьогодні. Парафіяни цієї церкви знають «дружина бійся чоловіка свого», а те, що «чоловік повинен її любити як тіло своє», вони звичайно не дочитують».
Над героїнею Ольжиної програми чоловік знущався часто і регулярно. Скарги церковним гуру ні до чого не привели. Все, що порадив місцевий пастир сімейній парі, було адресоване чоловіку — «ти приструнчи її гарненько, щоб мовчала». Кінчилося все розлученням і виключенням героїні з церкви — її звинуватили в перелюбстві. О.Г.: «Вона спеціально з’явилася з юнаком, щоб її відпустили. Це був єдиний вихід позбутися принижень і побоїв. Зараз ця молода жінка очолила організацію iз захисту жіночих прав у себе в Рівному. Хоч її нам складно було викликати на відвертість. А наслідки нашої програми були вже відразу після ефіру — тієї ж ночі в її будинку побили скло. На адресу ж програми посипалися листи з обвинуваченнями і прокльонами. Це дуже болюча тема, і досі в нашому суспільстві мало хто зумів піднятися над стереотипами і сприймати цю проблему адекватно. Але наше завдання — говорити саме на такі теми, і як можна частіше».
