«Головне — не давати багато ефірного часу популістам»

В одному з останніх ефірів програми «Час. Підсумки дня» ведуча «5-го каналу» Лариса Губіна підняла важливу тему зовнішньополітичних успіхів України на тлі… внутрішньополітичних провалів. Чим загрожують популізм і суперечки окремих політиків для країни, що воює? Ця тема особливо гостро звучить у першій декаді травня, коли частина політиків та громадських активістів традиційно штучно підіймають «градус напруги» у суспільстві довкола Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Яким має бути телевізійний ефір у ці дні, ми запитали у Лариси Губіної, яка, до речі, 1 травня відзначає свій ювілейний День народження.

 — Нещодавно в моєму ефірі разом з експертами в студії порушували саме цю тему. Якщо сьогодні можна почути про певні перемоги в зовнішній політиці, зокрема про успішну роботу нашої делегації в ПАРЄ, то паралельно з цим експерти зауважують, що всередині країни саме політики нині спричиняють розкол. І це велика біда. У нас домінує культ популізму. І на початку травня це особливо гостро відчутно на ТБ. Я думаю, що в ці дні політики повинні зменшити «градус напруги», зменшити свої амбіції і прислухатися до звичайних людей. Не треба недооцінювати наших громадян. Українці добре розуміють, що таке 8 травня, що означає для історії 9 травня, — говорить Лариса Губіна. — У мене сусід кожного 9 травня бере квіти і йде у парк Слави. І до таких людей треба ставитися з розумінням і пошаною, безумовно, культивуючи передовсім нову, переосмислену оцінку історії, вшановуючи День пам’яті та примирення. Нам треба вивчити уроки історії, хоча це тривалий і складний процес — через історичну документалістику, якісні історичні художні фільми, книги, газети і журнали… В цьому напрямку багато робить «День», який я регулярно читаю. А щодо ефірів, то, думаю, що у ці дні головне не давати багато ефірного часу популістам, які не розбираються в історії, а лише нею маніпулюють.

— Днями команда «Тоніса» запустила інтернет-мовлення оновленого каналу. А як Ви взагалі сприймаєте конкуренцію інформаційних каналів?

 — Конкуренція — тільки на благо. Хоча, коли відкриваєш новий інформаційний канал, можна згадати про те, що у нас нішеві мовники не розвинені. І це поле для маневрів. У нас немає, наприклад, каналу про класичну музику — власне українського. Нішеві канали не задовольняють потреби людей, які хочуть знати історію…

Але за конкуренцією інформаційних мовників я спостерігаю із задоволенням. Оскільки я всередині цього процесу, неймовірно цікаво бачити тенденції, що відбуваються на ринку. Мені справді цікаво, яким буде новий канал «Тоніс». Знаєте, віднедавна я повернулася до формату великого ефіру – «Підсумків дня». Ми ретельно відслідковуємо рейтинги, ми розуміємо, що і хто на них впливає… Які спікери говорять важливі речі, а які — популярні. Тому тут головна проблема — вибір, кого запрошувати. Так, у тебе в ефірі політики можуть голослівно і безвідповідально закликати людей брати вила в руки і йти на новий Майдан, а є гості, які говорять важливі речі про децентралізацію, провали в пенсійній реформі, фахово аналізують, що буде з економікою країни завтра — однак вони показують менші рейтинги. І тут, як я говорила, вибір кожного — поширювати те, що «піпл хаває», чи розширювати «територію розуму», пропонувати якісну дискусію з порядку денного для країни.

А конкуренція, повторюсь, - це завжди прекрасно. Я стежу, куди розвивається «112 Україна», як працює NewsONE, стежу на новими успіхами каналу ZIK, — і все це порівнюю з розвитком «5-го каналу». Прямий ефір — це як життя. Він покаже, кого виведуть в лідери, а кого на маргінеси.

До того ж, відбувається конкуренція серед ведучих. Так, ми зараз спостерігаємо активний перехід ведучих з одного каналу на інший. І це нормальний процес. Раніше ми говорили, що не були ринку. Якщо хтось є ведучим «5-го каналу», то він тут, мовляв,  усі роки працюватиме... Сьогодні це не так. На прикладі конкуренції інформаційних мовників можна сподіватися на реінкарнацію українського ТБ.

— З яким настроєм і планами будете святкувати День народження?

 — День народження цього року я вирішила святкувати в Каневі. Мені соромно, в мене мама було українським філологом, літературознавцем, а я це місто якось оминула своєю увагою. От зараз вирішила поїхати на кілька днів. Звичайно, буде невеличне святкування, але головне — це мандрівка та численні екскурсії. Зараз багато хто бере участь у закордонних вояжах. Але, на мою думку, в Україні чимало класних міст і містечок, про які ми не знаємо або знаємо дуже мало. Відкриваються нові цікаві історичні екскурсійні маршрути, нові готелі, колоритні ресторани… Треба їхати і на все дивитися, вивчати свою країну. Я вирішила, що кожні вихідні цієї весни буду присвячувати відкриттям невідомих для мене куточків України. У Каневі ж передовсім подивлюся на «Дніпро і кручі…».