Гумористична аналітика і сатирична політика

«Ми живемо в найпрекраснішій країні на світі, а решта країн нам заздрять. Ми гордо називаємо свою країну Росія, а іноземці заздрісно кажуть — Russia. Але все ж таки вона наша — наша РАША!». 2006 року, коли в «ComedyClabProduction» запустили у виробництво гумористичний серіал «Наша Раша», клон сатиричного шоу Бі-Бі-Сі «Маленька Британія», і до нього придумали процитовані вище фрази, ніхто з гумористів не міг передбачити, що через десять років ці комічні слова візьмуть як девіз головні аналітичні програми російського телебачення.

Ведучий програми «Право голоса» Роман Бабаян у випуску від 7.06.2017 практично безпосередньо цитував «Нашу Рашу» з тією лише відмінністю, що він стверджував, що «всі нам заздрять», цілком серйозно. Саме заздрістю іноземців до великої і прекрасної Росії Бабаян і більшість його «експертів» пояснювали загадкове явище «русофобії», яке вже другий тиждень поспіль обговорюють на федеральних каналах російського телебачення. Старт цій кампанії дав президент Путін, який заявив на зустрічі з редакторами перед Петербурзьким економічним форумом, що «в деяких країнах русофобія б’є через край». Інформаційна обслуга вчепилася в тухле слівце і заходилася його з бурчанням шматувати й обгризати, подібно до того, як гієни та інші падальники бенкетують над трупом померлої тварини.

Вадим Колесніченко, український депутат-утікач, що нині мешкає в Росії і всіляко лає Україну, пояснив русофобію тим, що «Європа не може погодитися з моральною перевагою Росії». З надзвичайно серйозним і урочистим виглядом Колесніченко заявив, що «люди у всьому світі розуміють сакральність того, що називається словом «Росія». Для того щоб передача «Право голоса» остаточно перейшла до розряду сатиричних, залишилося лишень, аби цієї миті у студії з’явилися виконавці «Нашої Раші» Слєпаков і Галустян і з серйозними обличчями стали поряд із Колесніченком і Бабаяном. Утім, і без них було досить кумедно. Особливо коли Колесніченко заявив, що у країнах, які оточують Росію, процвітає русофобія, оскільки «ці країни не мають своєї історії і своєї державності»,  тому вони, звісно, заздрять Росії.

З окремим гумористичним номером виступила філолог із РДГУ Марія Штейнман. Вона глибоко проникла в колективне несвідоме Заходу і витягнула звідти дивну річ. Виявляється, Захід хворіє на русофобію, оскільки боїться... ІДІЛ. Зробивши цю сенсаційну заяву, філолог Марія Штейнман почала пояснювати, чому Захід, злякавшись ІДІЛ, перейнялися русофобією. Але так і не пояснила.

Після легкого гумору філолога Штейнман, злегка приправленого нісенітницею, на мозок телеглядача було спрямовано важку сатиру політолога Олега Барабанова, програмного директора міжнародного клубу «Валдай». Річ у тім, що у політолога Барабанова з русофобією свої давні рахунки. До того, як політолог Барабанов став влаштовувати в клубі «Валдай» міжнародні зльоти шанувальників Путіна, він був членом експертної ради у фонді «Відкрите Суспільство» того ж таки Джорджа Сороса, тобто фактично служив у сатанинському лігві головного русофоба. І тепер, ставши на шлях справжнього патріотизму, політолог Барабанов готовий зубами вигризати русофобію як усередині країни, так і за її межами.

Оскільки жодних реальних ознак русофобії, тобто якоїсь особливої неприязні саме до російських людей, у світі не спостерігається, а засудити русофобію треба, Роман Бабаян знову витягнув із комірки репліку відставного начальника розвідки США Клеппера про те, що росіяни мало не на генетичному рівні схильні до обману. Мені вже доводилося писати, що коли колишній чи чинний політик пише «росіяни», чи «американці», або «китайці», він у 99 випадках з 100 має на увазі не студентів МДУ і не робітників «Уралвагонзаводу», а своїх колег-політиків, з якими йому доводилося мати справу. Приблизно так само, як кажучи «китайці винайшли порох», не мають на увазі нинішнє керівництво КНР, а у словах «американці злітали на Місяць» немає підозри щодо того, що всі 325 мільйонів громадян США там побували. Що ж до слова «генетичний», яке тиждень тому разів сто повторив Соловйов, звинувачуючи американців у расизмі, то коли сам Соловйов каже, наприклад, про «зоологічний антисемітизм», він навряд чи має на увазі, що антисемітизм поширений серед тварин чи передається спадково. У передачі в Бабаяна, до речі, політолог Барабанов заявив, що вислів Клеппера — це «біологічний расизм» і що «вони знову готуються до війни». Оскільки політолог Барабанов не справляє враження останнього ідіота, який не розуміє сенсу того, що сказав Клеппер, залишається припускати, що політолог Барабанов просто лицемір.

Для того щоб росіяни переконалися, що русофобія існує, до студії ТВЦ запросили двох живих русофобів: історика Олександра Ситіна і політика Леоніда Гозмана. Історик Ситін публічно зізнався в тому, що він русофоб, пояснивши свою русофобію тим, що йому не подобаються ціннісні орієнтації більшості населення Росії. Слід сказати, що й ведучий Бабаян, і його патріотичні «експерти» дивилися на русофоба Ситіна зі змішаним почуттям жаху і вдячності, оскільки явлення публіці живого русофоба, що зізнається у своїй русофобії, виправдовує існування професійних патріотів і робить їх заняття в очах певної частини публіки не таким вже й безглуздими.

Політик Леонід Гозман у своїй русофобії не зізнався, а навпаки, почав видавати себе за патріота, заявляючи, що погане ставлення до нашої країни «пов’язане із самовдоволеною і агресивною політикою її керівництва». І тому він, Леонід Гозман, написав відкритого листа Путіну із закликом піти у відставку задля блага Росії. Зрозуміло, після цих слів політик Гозман в очах патріотичних «експертів» став набагато гіршим русофобом, ніж історик Ситін, оскільки будь-якому російському патріотові відомо, що Путін — це і є Росія, а отже, закликаючи Путіна до відставки, політик Гозман таємно мріє погубити Росію.

Того ж дня, коли на каналі ТВЦ у програмі Романа Бабаяна із серйозним виразом обличчя робили ремейк «Нашої Раші», в російському парламенті тривав не менш гумористичний захід, а саме парламентські слухання щодо боротьби із іноземним втручанням у внутрішні справи Росії. Виступаючи у програмі «Вечер» Володимира Соловйова, член Ради Федерації Ігор Морозов розповів, що вони в парламенті «зробили патріотичний стоп-лист» для запобігання іноземному втручанню у російські справи. Оскільки сенатор Морозов переконаний, що зарубіжні фонди готують зміну режиму в Росії, і одним із проявів роботи цих фондів Морозов назвав «мітинги, в яких використовували школярів».

Сенатора Морозова гаряче підтримала сходознавець Олена Супоніна, яка пояснила, що всі ці ворожі фонди сьогодні проникають у Росію через освіту, а «завтра все це переходить у політику, і саме ця частина їх роботи вивела молодь на вулиці». Очевидно, що Морозов і Супоніна мали на увазі участь десятків тисяч молодих людей в акції 26.03.2017 проти корупції. Голови сенатора Морозова, сходознавця Супоніної і подібних до них влаштовані так, що вони у принципі не можуть уявити собі протест, який не оплачений Держдепом. Геть не сумніваюся, що ці люди у змозі побачити і довести наявність руки Держдепу в повстанні спартака в Стародавньому Римі або в повстанні проти панування гіксосів у Стародавньому Єгипті.

Що ж до самих парламентських слухань, то найпотішніший виступ на них був у генпрокурора Чайки, який як приклад ворожої діяльності, спрямованої на зміну нашого найкращого у світі режиму, навів роботу американо-російського фонду економічного і правового розвитку.  Згаданий фонд відбирав у російських вишах обдарованих студентів і направляв їх на стажування до США. При цьому, як вдалося встановити генпрокуророві Чайці, студентам нав’язувалася погляд про недосконалість політичного і економічного життя в Росії порівняно з моделями, що використовуються у США. Генпрокуророві Чайці залишилося лише пояснити, чому Китай, який посилає навчатися до США понад 200 тисяч студентів, що набагато більше, ніж студентів у США з Росії, абсолютно спокійно приймає їх назад і геть не переймається тим, що вони заразилися «схилянням перед Заходом» і китайський режим від цього зміниться.

У словах російських політиків і «експертів» буває досить складно відрізнити реальну параною від лицемірства. Але щодо русофобії, то тут мені  все зрозуміло. Ця хвороба справді існує, і вона має два вогнища: один у Кремлі, другий у російському телевізорі. За повної дезінтоксикації цих двох джерел хвороби русофобія поступово зійде нанівець і хворому стане набагато легше.