Iмена і символи

Радіо «Вести» взялося за наведення ладу в мізках українців. Що ж схвилювало працівників радіоефіру? Як виявилось, на конкурсі знакових імен для назви аеропорту «Бориспіль», оголошеному Міністерством інфраструктури, з великим відривом від конкурентів — Ігоря Сікорського та Казимира Малевича — перемагає легендарний гетьман Іван Мазепа. Як же це сколихнуло «Вести»! В бій пішла вся використовувана в подібних випадках аргументація: мовляв, це посварить українців, оскільки не всі гетьмана поважають, та й не вдалося Мазепі втілити свої плани тощо.

Тут же почали жваво розписувати переваги художника Казимира Малевича, процитували якогось дивака з горезвісної «Української правди», який довів, що варто лише назвати аеропорт «Малевич», як до України негайно припливуть 300 мільйонів зелених купюр, мовляв, Малевич — це бренд. Торгаші, які керують Україною, настирливо намагаються прищепити нам психологію того бізнесюка, який за дуже великий прибуток готовий продати навіть мотузку, на якій його повісять. Так, прекрасний художник Казимир Малевич, але у кого він викликає асоціації з Україною? В десятків індивідів-естетів, а у випадку з Мазепою він по факту є символом України для мільйонів людей. Сьогодні наша країна веде жорстоку битву на сході за своє право на існування, за незалежність і суверенітет. Мазепа — символ такої боротьби. Не випадково в Російській імперії в XVIII і XIX стст. усіх прибічників незалежної України називали мазепинцями.

Ці мотиви вчинків Мазепи визнав і Олександр Пушкін у поемі «Полтава»:

«Без милой вольности и славы

Склоняли молча мы главы

Под покровительством Варшавы,

Под самовластием Москвы.

Но независимой державой

Украйне быть уже пора,

И знамя вольности кровавой

Я поднимаю на Петра...»

Для поета-декабриста Кіндрата Рилєєва Мазепа — борець за свободу, про що Рилєєв і написав у поемі «Войнаровський»:

«Пусть гремящей громкой славой

Разнесет везде молва,

Что мечом в боях кровавых

Приобрел казак права.

Смело, дружно за Мазепой

На мечи и на огонь!»

Нині вирішувалося питання: бути нам чи не бути. Тому потрібні воїни і гетьмани. А час художників ще буде. Якщо буде Україна...

Є НАД ЧИМ ЗАМИСЛИТИСЬ

А що стосується Ігоря Сікорського... Так, уродженець України. А що ще його пов’язувало з нашою країною, окрім факту народження? Був він переконаним прибічником «єдиної і неділимої», монархістом. До речі, його батько, професор Іван Сікорський, виступав на знаменитому процесі Бейліса як експерт і в ролі вельми непривабливій, підтримуючи звинувачення і доводячи правоту «кривавого наклепу». Прогресивністю поглядів сімейство Сікорських не вирізнялося. Звичайно, як стверджував товариш Сталін, «син за батька не відповідає», однак... Тут є більш загальна проблема: зрозуміле прагнення деяких наших співгромадян асимілювати людей, що досягли великих успіхів у якійсь сфері діяльності і мали відношення до України. Але як бути, якщо геній при цьому люто ненавидів Україну або був до неї абсолютно байдужий? Є над чим замислитись...

...ОСПІВУВАЛИ НЕСТОРА МАХНА

На «малому Шустері» Олесь Доній у програмі «Ідейний вибір» оспівував Нестора Махна. Так, фігура романтична і трагічна, хоча в радянському Агітпропі з нього постійно робили алкоголіка, садиста і психопата. Ну, Москва — безумовний світовий лідер з обливання брудом своїх ідейних противників. Її пропаганда здатна у разі потреби з будь-якого святого зробити Люцифера, а з будь-якого негідника — осередок моральних переваг. Причому часто за один день, сьогодні на завтра... Автора цих рядків від Агітпропу врятували семейні оповідки. Моя бабуся, уродженка сіла Велика Михайлівка нинішньої Запорізької області, сама бачила Нестора Махна, який був для неї народним героєм, таким собі українським Робін Гудом. Бабуся Євдокія розповідала, як денікінці били селян в її селі за непослух, але налетіли хлопці Махна і порубали денікінців вщент. Так, можна захоплюватися полководницьким талантом селянського вождя, загони якого діяли на величезній території від Одеси до Таганрога і від кримського Перекопу до Харкова, Луганська і Катеринослава (нинішній Дніпро). Прості українські парубки повністю розгромили офіцерські полки Білої гвардії, а кавалерійський генерал Слащев, який пройшов Першу світову війну, доповідав у штаб Денікіна про махновську армію так: «Елемент у військовому відношенні відмінний. Кіннота викликає захоплення».

Але махновщина — це народна стихія без фундаментальної організуючої основи. Кінець кінцем, це безглузде марнотратство колосальної національної енергії. Ці люди держави не створили і не могли створити. На жаль, тут ми не бачимо державотворців. Залізна дисципліна, організованість, розуміння генеральної мети і підпорядкування їй повсякденної діяльності — ось шлях побудови держави. Це той висновок, який зробили українські націоналісти (багато хто з них був учасником боротьби в УНР і ЗУНР) з подій 1917—1921 рр., у тому числі з атаманщини загалом і махновщини зокрема.

Прославляння махновщини в умовах війни не лише шкідливо, а й небезпечно, воно руйнує нашу і без того слабку державу, де вистачає анархії, хаосу і безладу.

У державно-політичному сенсі шлях Махна є для нас згубним. Але загалом, оцінюючи програму «Ідейний вибір», треба визнати, що поступово «малий Шустер» стає більш змістовним і цікавим, ніж «великий».

Савіку слід звернути на це увагу...

ЧЕРГОВИЙ ПІАР

На каналі NEWS ONE, де останнім часом у ролі ведучого фігурував скандально відомий Ілля Ківа, він озвучив пророцтво вельми похмурого змісту. На його думку, «хресний хід» зі Святогорської і Почаєвської лавр до Києва стане сірником, який розпалить конфлікт по всій Україні і стане приводом і сигналом для Путіна почати широкомасштабне вторгнення в нашу країну. Його співведучий, пан Гольдарб, доводив явну нісенітницю, заявляючи, що інституція митрополита Онуфрія нібито є автономною церквою, що не підкоряється Москві.

Ані фактично, ані юридично УПЦ МП автономного статусу не має і до списку автономних церков Московського патріархату не входить. Панові Гольдарбу треба вивчати матеріальну частину. Для довідки: до складу Російської православної церкви входять: Японська автономна церква, Китайська автономна церква і Естонська апостольська церква. Все. Інших, зокрема УПЦ МП, немає. Те несуттєве, що робилося при митрополитові Володимирі, нині Москвою зведено нанівець.

Нещодавно на телеканалах пройшов виступ прокурора сил АТО пана Кулика, в якому він звинуватив відомого нардепа С. Лещенка в спробах обмовити одного з членів прокурорської команди. За словами пана Кулика, інформаційні вкидання Лещенка лише шкодять справі розслідування фактів корупції. Нині Лещенко, Найєм і Заліщук створюють нову політичну партію. Гадаю, це черговий політична мильна бульбашка, черговий піар, коли українцям замість поживного гриба можуть підсунути ще один мухомор. Хто-небудь, коли-небудь бачив результати лютої, але переважно пропагандистської боротьби Лещенка з корупцією? Це з тієї ж сфери, що і «куля в лоб» Арсенія Яценюка. Та й борець з корупцією передусім сам не має бути корумпованим, а тут не все ідеально. Є серйозні звинувачення, що досі залишаються без відповіді, є безліч завислих у повітрі питань.