«Iнформаційна гігієна» у соцмережах

На останню неділю січня припадає цікаве свято — Міжнародний день без інтернету. Здавалося б, лише нещодавно, такий день не був актуальним, але, виявляється, темпи розвитку та впливу Мережі на людей цікавили Британський інститут соціальних винаходів ще на початку 2000-х років. За деякими даними, саме ця організація і заснувала День без інтернету. У будь-якому разі, цей День — ініціатива саме активних користувачів, а не нудних ретроградів, як може здатися на перший погляд.

Цікаво, що, чуючи та помічаючи подібні публікації про чийсь намір впровадити для себе «інформаційну гігієну» у соцмережах, я завжди ставилася до них іронічно. Здавалося б, що один день без Мережі може дати? Який ефект? Словом, я не вірила у ефективність таких «процедур».

Але одного разу, виїжджаючи у місто в справах, я зрозуміла, що мій головний засіб для доступу в інтернет — смартфон — безнадійно розрядився. Тож я собі подумала — чому б не спробувати обійтися без нього хоч день? Не читати «Фейсбук» у маршрутці, не гортати інстаграм, поки стою у черзі... Нічого складного, чи не так? Аж ні — челендж виявився на диво результативним. Я помітила, що коли не маю можливості «розважити» мозок бездумним гортанням, він починає вигадувати собі розваги сам. У цей день я згенерувала купу робочих ідей, над якими раніше билася б з тиждень, думки просто роїлися у голові, а руки аж «свербіли» від активного бажання їх реалізувати.

Тож, попри скепсис, я на своєму досвіді впевнилася — День без інтернету — це свято. Свято для думок, ідей та, власне, для самої себе.