КАНАЛ «КУЛЬТУРА»: ЗАРАДИ ГЛЯДАЧА ЧИ ЗАДОВОЛЕННЯ АМБIЦIЙ ВIДОМСТВ?

12 січня («День», № 6) було вміщено добірку матеріалів «Битва за «Культуру»: хто, де, коли?» На жаль, за півтора місяця, які пройшли з того часу, якоїсь ясності у питання, чи бути каналу «Культура», чи потрiбний він державі, а якщо потрібний — то в якому реальному втіленні — не було внесено. Як стало відомо «Дню», підготовлені студією «Укртелефільм» програми для каналу «Культура» вже третій місяць не можуть вийти в ефір у зв’язку з непогодженням дій Держкомінформполітики та НТКУ. У той же час існує проект Міністерства культури і мистецтв щодо створення «свого» каналу «Культура» на базі кіностудії — Національна кінематека («Київнаукфільм»). «День» звернувся до зацікавлених сторін із проханням відповісти на запитання: «Що ви думаєте про реальні перспективи каналу «Культура» та про необхідність об’єднання зусиль Держкомінформполітики та Міністерства культури і мистецтв, телевізійників та кінематографістів?»

Вадим ДОЛГАНОВ, президент Національної телекомпанії України:

— Канал «Культура» такий же потрібний канал, як, наприклад, канали «Спорт», «Молодіжний», «Дитячий». У нас у телевізійному просторі дуже багато «білих плям», які заповнені або заповнюються нашими сусідами — Росією та іншими колишніми радянськими республіками. Із Міністерством культури ми почали співробітничати за цією темою ще з 1999 року. Проблема полягає у фінансуванні цього каналу. Наприклад, у державному бюджеті Російської Федерації є окремий рядок для телеканалу «Культура», хоч і там фінансова ситуація дуже складна, пов’язана з функціонуванням державного телебачення і цього каналу також. У принципі, ідея створення цього каналу дуже гарна, але я на сьогодні не бачу реальних можливостей її здійснення. Iз початку нинішнього року Держкомінформполітики досі не здійснив роботу для фінансування державного телебачення і радіомовлення. Ми тепер зіткнулися із проблемою відключення телебачення в деяких регіонах країни, що було спричинене тим, що Держкомінформполітики досі не розписав коштів на виконання державного замовлення телебаченням і радіомовленням. Нині загалом під загрозою перебуває існування телебачення і радіомовлення в країні. То чи варто сьогодні вести розмову ще й про канал «Культура», коли надані бюджеті кошти не доходять до телебачення і радіомовлення?

Для порівняння, державна телекомпанія Узбекистану має річний бюджет 300 мільйонів доларів, а наша Національна телекомпанія — 5 мільйонів доларів. Фінансування національного телебачення 1998 року було на позначці 19,5 мільйона доларів, а 2000-го — лише 5 мільйонів. Тобто я визнаю, що канал «Культура» нам потрібний, але в нинішній економічній ситуації реалізація цього проекту практично неможлива.

Степан ПАВЛЮК, перший заступник голови Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення:

— Тут необхідно говорити про організаційну і творчу частину. З останньою, безумовно, проблем не виникає. В організаційній частині необхідно створити суб’єкт права, тоббезпечені, як мінімум, на три місяці готовим програмним продуктом. Ми можемо починати працювати буквально iз завтрашнього дня. Я впевнений, що цей канал буде користуватися великою популярністю, оскільки ми плануємо створювати різножанрову продукцію, що буде поєднувати минуле і сучасне, і тому динамічною і цікавою для глядачів.

Геннадій ЛАПШУК, генеральний директор Національної кінематеки України («Київнаукфільм»):

— Безумовно, я підтримую спільні зусилля для створення телеканалу «Культура». Для неігрового кіно телебачення буде рано чи пізно одним із головних ринків. Однак я розумію, що механічний показ фільмів без надання їм специфічних телевізійних форм є безглуздим. Необхідно, щоб кінематограф мав телевізійне втілення. Сьогоднішня технологія — це кіно-теле-комп’ютерні комплекси. Тому необхідні поєднання коштів і зусиль в одному кіно-, телепроцесі. При цьому треба відрегулювати вiдносини мiж кіно і телебаченням на правовій основі. Спільно створити необхідну законодавчу базу.

Ми «за» створення каналу «Культура». Але що нам пропонує Міністерство культури? Слідом за ідеєю, як правило, має бути розробка концепції, технічне й економічне обгрунтування, — ця частина проекту, реалізацією якого займається заступник міністра Ганна Чміль, мені невідома. З її слів я знаю, що створюється телеканал на базі Національної кінематеки, але як саме це відбуватиметься — мені невідомо. Триває перестрілка: де має бути розміщений канал «Культура», на якій базі — «Укртелефільму» чи «Київнаукфільму». Однак при цьому не обговорюється програмна концепція каналу, яким він має бути, які творчі сили та фінансові можливості мають бути залучені. У нас є певне напрацювання щодо взаємодії з телебаченням, і ми б із задоволенням працювали з «Укртелефільмом».

Володимир ШАРОВ, директор творчого об’єднання громадсько-політичних і культурологічних програм Національної телекомпанії України:

— Основна проблема створення цього каналу зводиться, як відомо, до його фінансування. Творчого напрацювання у нас дуже багато. Ми плануємо часткову реалізацію проекту «Культура» в рамках освітнього каналу на УТ-2, який останнім часом планується структурно змінити за рахунок нових проектів та ідей творчих груп. Розробки проекту «Культура» Міністерства культури нічим не підтверджені на відміну від освітнього каналу, який має бюджетне фінансування. Хочу зазначити, що я вважаю некоректною таку назву цього каналу, оскільки в Росії вже існує проект з аналогічною назвою. В українській мові безліч слів, які мають близьке значення. Безумовно, цей канал матиме популярність, серед певного кола населення в нього буде дуже високий рейтинг. Проблема в тому, що навряд чи такий канал матиме підтримку спонсорів та рекламодавців, оскільки він буде орієнтований на неплатоспроможні верстви населення. До цього треба бути готовим і, насамперед, подумати про державне фінансування цього каналу.

Валентин МАРЧЕНКО, режисер Національної кінематеки («Київнаукфільм»):

— Сили необхідно об’єднати. Досвід, напрацьований неігровим українським кіно, — неоціненний. Усе-таки телевізійники працюють «сьогодні на сьогодні», все-таки вони ближчі до інформації. Ми ж сприяємо формуванню світогляду хоч би тому, що нам на виробництво давалося трохи більше часу. І ми опрацьовували матеріал з аналітичного погляду. У той же час для такого каналу знадобляться телевізійні форми. Ми маємо певний досвід у виробництві телевізійних фільмів. Створили серіал «Невідома Україна», який був цікавий та актуальний. І ми ретельно готувалися до форми телевізійної подачі, її специфіки. Я глибоко переконаний, що вихід неігрового кіно на телеекран — одна з важливих умов «порятунку того, хто тоне», оскільки весь досвід європейського та світового процесу свідчить, що багато які телеканали працюють на неігровому кіно. Про концепцію каналу «Культура» Мінкультури я, на жаль, не знаю. Вважаю, що ми не антагоністи з «Укртелефільмом» у цьому питанні і, взаємно збагачуючись, станемо набагато ціннішими одне для одного. Я впевнений, що в процесі створення каналу «Культура» об’єднання зусиль має бути неодмінною умовою для отримання найкращого результату.

ВIД РЕДАКЦIЇ . Як відомо, нинi готується Указ Президента про створення такого каналу. Хотілося б, щоб канал створювався за спільного співробітництва між Міністерством культури і мистецтв, Держкомінформполітики і НТКУ, Національною кінематекою та «Укртелефільмом», щоб амбіції та інтереси чиновників не вплинули на можливість самої реалізації цієї потрібної ідеї. то телерадіоорганізацію, яка б мала дозвіл на створення цього каналу. Його існування є необхідним, оскільки йдеться про національну культуру, тому підхід до програмного продукту цього каналу повинен бути дійсно серйозним. Це ми можемо забезпечити, оскільки маємо різнопланову і розкручену на сьогоднішній день базу Укртелефільму. Якщо Міністерство культури повинно починати фактично з нуля, то ми за