Хрест на барикадах
Рефлексії Церкви щодо подій у Криму в рамках суспільного діалогу
Протягом тижня ми спостерігаємо за ситуацією, яка відбувається в Україні. Дехто називає ці події провокацією, інші — прямо оголошеною війною. Для мене особисто акції підтримки Росії у ключових містах східної України, які відбувалися минулих вихідних, — це однозначно продумана провокація Кремля для руйнування єдності українців, розпалювання ворожнечі. Сценарій не новий, оскільки у минулому ми вже переживали поділи України по Дніпру — на «західняків» і «східняків». Площина кримських подій визначена політичними пріоритетами, і, звичайно, шукати порозуміння потрібно за допомогою політико-дипломатичних стратегій. Проте важливо у рамках цих подій розглянути діалог Церкви та суспільства, адже вже кілька місяців поспіль для українців Церква — продуцент миру і духовної сили.
ПОЗИЦІЯ ЦЕРКВИ
Драматичні події у Криму, а також мітинги у східних областях України розпочалися і тривали напередодні й на початку Великого посту. Мабуть, ці збіги невипадкові, оскільки революція людської гідності Майдану — це не тільки зміна політичної парадигми, а й зосередження на духовному багатстві нашого народу, на його особливих якостях — милосерді, людяності, жертовності. Окрім того, Церква засвідчила свою героїчну громадянську позицію.
У зверненні Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій з приводу військової інтервенції Росії зазначено: «Український народ має лише дружні, братні почуття до російського народу. Не вірте пропаганді, яка розпалює ворожнечу між нами. Ми хочемо й надалі будувати з Росією дружні, братні відносини — але як суверенна, незалежна держава». Про громадянську позицію Церкви в ефірі Громадського телебачення висловився речник УПЦ протоієрей Георгій КОВАЛЕНКО, наголосивши на особистісному розумінні ситуації. «Всі священики нашої Церкви — громадяни України. Я також голосував за незалежність України, робив це свідомо. На сьогоднішній день не збираюся бути громадянином іншої країни», — зазначив о. Георгій Коваленко. Його думку підтримав глава Української греко-католицької церкви Блаженнійший Святослав: «У той час, коли Батьківщина у небезпеці, інші дискусії мають бути припинені. Маємо консолідуватися і об’єднуватися, бути одностайними». Також варто відзначити звернення владики Філарета до Володимира Путіна із вимогою вивести війська з України. Важливим є те, що у медіа ці звернення набули розголосу. Думкою церковних служителів все частіше цікавляться під час спеціальних телемарафонів, у програмах радіо та в аналітиці газетних статей.
Сьогодні, коли Церква зосереджує увагу на прощенні, молитві, очищенні від осудів та поганих думок, у буденних розмовах українців чимало дискусій щодо влади та її дій. Церква виступила стороною порозуміння між різними ланками українського суспільства. Напередодні подій у Криму в інтерв’ю для «5-го каналу» патріарх Філарет зазначив: «Влада має виконувати свої обов’язки — захищати добро і карати зло. Коли ж вона добро карає, а зло захищає — така влада не виконує своїх обов’язків». Рефлексії щодо цієї проблеми знаходимо у зверненні Блаженнійшого Святослава, опублікованому на офіційному сайті УГКЦ: «Цьогорічний Великий піст в особливий спосіб закликає українців перемогти гріх ненависті й недовіри, передусім до людей, яким доручено державне кермо. Нам сьогодні важко довіряти новому керівництву, бо ми зазнали дій влади, яка поневолює, принижує і вбиває, тому треба докласти великих зусиль до подолання цього гріха... Разом із тим мусимо пам’ятати, що довіра до оновленої влади не може бути сліпою і повинна супроводжуватися активною співвідповідальністю за те, що відбувається в нашій країні». Отож у своїх виступах у медіа Церква пропонує українцям у цій ситуації не займатись осудом влади, а навпаки, кожному на своєму місці докласти зусиль до продукування діалогу.
ЗОВНІШНІ РЕАКЦІЇ
Громадянська позиція українських церков у рамках російської військової інтервенції засвідчена не тільки заявами духовних лідерів, а й конкретними діями. У ЗМІ з’явилося фото архієпископа Сімферопольського і Кримського Клімента (УПЦ КП), який прибув минулої неділі до розташованої в селищі Перевальне 36-ї бригади берегової охорони, блокованої російськими військами. Владика став перед воротами частини і звернувся з такими словами до російських військових: «Якщо хочете стріляти в наших хлопців — спочатку стріляйте в мене». Місцеблюститель Київської митрополичої кафедри УПЦ (МП), митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій надіслав спеціального листа до Патріарха Кирила та до президента Володимира Путіна. У медіа також з’явився лист-відповідь патріарха Кирила до митрополита Онуфрія. У ньому зазначено, що Патріарх «зробить усе можливе для того, щоб переконати тих, у чиїх руках сьогодні влада, щоб не допустити смерті мирних людей». Натомість на офіційному ресурсі УПЦ КП з’явилась інформація, що лист Кирила вважають лукавим і блюзнірським, адже «лукавство Патріарха виявляється і в тому, що людина з його найближчого оточення, один із головних речників Московського патріархату протоієрей Всеволод Чаплін публічно вже виправдав російську військову агресію проти України, назвавши агресорів — «миротворцями». Попри дискусії в комунікації офіційних ресурсів церков, свою «ложку дьогтю» додали й журналісти. На одному з українських сайтів з’явилася інформація, що у Балаклаві «російські попи» благословляють російських військових на бойові дії. Насправді медіа дещо спотворили інформацію. У соціальних мережах, а пізніше і на офіційному ресурсі УПЦ (МП) у спеціальному коментарі архімандрит Гавриїл (Анісімов), намісник Свято-Паїсівського ставропігійного монастиря зазначив, що він та інші священнослужителі насправді стали «живим молитовним щитом» між військовими обох сторін, закликаючи до миру. Молитви священиків спричинили до відступу російських військових. Окрім того, минулого тижня на події, які відбуваються в Україні, вкотре відреагував Папа Франциск, про що повідомляв сайт «Дня» у новинах від 02.03.14: «Закликаю всі складові частини країни працювати над подоланням непорозумінь та спільно будувати майбутнє держави, звертаюся до міжнародної спільноти із палким закликом підтримати кожну ініціативу на користь діалогу та злагоди», — наголосив понтифік.
Сьогодні у серцях кожного українця чимало страху, болю і невпевненості. Проте навіть у цьому черпаймо оптимізм, адже для кожного християнина шлях на Голгофу закінчується не смертю, але Воскресінням!
КОМЕНТАР
«ЗМІ У ЦЕЙ ТРИВОЖНИЙ ЧАС ПОВИННІ УВАЖНО ПЕРЕВІРЯТИ ІНФОРМАЦІЮ»
Тарас АНТОШЕВСЬКИЙ, директор Релігійно-інформаційної служби України:
— Мені дуже хотілося б, щоби журналісти у цей тривожний час особливо уважно перевіряли інформацію, яку поширюють. Прикро за ситуацію, коли героїзм православних священиків у Балаклаві подали як зраду. Сьогодні потрібно зробити все для того, щоб не допустити провокацій. Проти провокування війни виступили всі українські конфесії, але погляд громадян і медійників був особливо звернений на реакцію УПЦ (МП). І у цих подіях Церква показала свій патріотизм. Це і лист Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри УПЦ митрополита Онуфрія до патріарха Кирила і Путіна, і заклик владики Августина (Маркевича), головного військового капелана УПЦ, до українських солдатів захищати свою Батьківщину, бути готовими йти до кінця. Також інші єпископи УПЦ закликали і Володимира Путіна, і патріарха Кирила зупинити агресію. Відповідь патріарха Кирила на лист владики Онуфрія, на мій погляд, справді виглядає блюзнірською — оскільки замість того, щоб зрозуміти суть проблеми, він прирівнює агресора і жертву. Мало б прозвучати осудження насильства з боку російської влади, адже ми не маємо жодного факту агресії з боку українців щодо російськомовного населення. Натомість свідчень російських агресорів — більш ніж достатньо.
Гадаю, що всі ці провокації є планом Кремля, а також мають відношення до Московської патріархії, яка намагається показати свою єдність з імперською політикою Кремля. Відомий православний діяч о. Чаплін заявив, що українці не мають чинити опір російським військам. Зараз, коли патріархію «роз’їдають» всередині різноманітні скандали, заяви на кшталт висловлювань диякона Андрія Кураєва, що українці також винні у цій ситуації, — ніщо інше, як цинічне блюзнірство. І це дуже чітко вже оцінили на світовому рівні.