Коли вчаться на власному досвіді
«День» вирішив звернутися до наших улюблених В’ячеслава Піховшека й Лаврентія Малазонії, Руслани Писанки та Андрія Цаплієнка із запитаннями: що дав їм уже набутий професійний досвід, пов’язаний із закритими проектами? Що з нього стане в пригоді у майбутньому? І — що далі? Чи є реальні плани?
В’ячеслав ПІХОВШЕК:
— Це був не тільки мій досвід, а й всієї України. Уперше відбулися парламентські вибори, на яких люди могли вибирати одну з партійних позицій. Не так важливо, що ці позиції часто майже збігалися й людям було важко розібратися, чим же одна програма відрізняється від іншої. Важливо, що була можливість вибирати. Це був найважливіший урок минулого року. Для мене ж це був ще досвід спілкування із зростаючими політичними партіями, як із великими громадськими організаціями. Раніше я працював тільки з окремими політиками.
У майбутньому я нікуди не піду від політики, займатимуся політичним аналізом, вивчатиму, на які політичні процеси можу впливати як журналіст. Особливо — під час головної події наступного року — президентських виборів. І цей досвід, звісно, мені знадобиться.
Лаврентій МАЛАЗОНІЯ:
— Що дав «П’ятий кут»? Мабуть, головне — це адреналін, без якого я не уявляю свого життя. Я завжди прагну жити в подіях. Коли навколо все тихо, я відчуваю себе незатишно, шукаю поглядом: «де ж вибухне?» А чи придасться цей досвід у майбутньому? Будь-який досвід завжди повинен стати в пригоді, якщо людина не ганчірка.
За словами Олександра Роднянського, Лаврентій Малазонія залишається працювати на «1+1» як віце-продюсер із політичних проектів. А ось Руслана та Андрій, судячи з усього, важче пережили своє полишення ефіру «Інтера». Додзвонитися на момент підготовки цього матеріалу журналісту «Дня» до них не вдалося. Судячи з усього, вони не дуже жадають спілкуватися з пресою. Однак їхній колишній керівник у ТІА «Вікна» Микола КАНІШЕВСЬКИЙ був більш товариський:
— Я попереджав Русю, що вести «Утречко» — це не її амплуа, — каже Микола. — Руся — хороший режисер, актриса, але працювати в ді-джейському стилі в прямому ефірі — зовсім інша справа. Тим більше, що й режисерськи «Утречко» було не дуже вибудуване як ранкова програма. Воно навантажувало, замість того, щоб заряджати легким диханням. І навіть світлі, загалом, аури Русі та Андрія не рятували ситуацію.
Що дала їм обом участь у цьому проекті? Це тренінг, але такий тренінг варто б проводити на невеликому міському каналі. Ці три місяці, я знаю, у них були шалено важкими. Багатогодинний прямий ефір з безперервною імпровізацією висотує неймовірно. Без підміни, без можливості передихнути...
Чи повернеться Писанка до нас у ТІА «Вікна»? У нас вона була хорошим режисером. «Погоду» ми робили для «Інтера» за контрактом. Боюся, однак, що «Інтер» його не продовжить: пік Русиної популярності в «Погоді» минув. Якщо Руся захоче повернутися до нас режисером — будь ласка, я її візьму на роботу. А Андрій — із тих людей, хто скрізь затишно почуватиметься. Він чудово вів у нас передачу «Люди». І зараз знайде себе. Не знаю, чи запропонує йому хтось вести програму, але він може робити хороші фільми.
Ось, попрацювали хлопці й дівчата на знос і заробили собі невдалий імідж. Але, я думаю, у них ще все попереду.
№233 04.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
