Куди несе політична хвиля?

У нас досі сперечаються, що відбулося в Парижі, «зрада» або «перемога». Але в умовах специфічної війни, яку називають гібридною, капітуляція - це не одномоментний акт, а процес. Сьогодні повзуча капітуляція у владних структурах України відчувається досить гостро.

Нещодавно в ефірі «Прямого» Матвій Ганапольський розповів про те, що закрили Український інтернет-сайт «Миротворець». Причому, як раз напередодні поїздки Зеленського в столицю Франції. Російські ЗМІ публічно і з ентузіазмом привітали закриття «миротворців». Ганапольський вважає, що акція була здійснена на вимогу російської сторони. «Миротворець» давав відсіч антиукраїнським силам, як в самій Україні, так і на території агресора, якого дуже дратувал.

А тут ще на запрошення Зеленського в Україну прибула група російських військових пропагандистів з телеканалу «Зірка» (який перебуває, між іншим, під санкціями). Вони вже з переможним виглядом блукали Києвом...

Потроху наш «мудрий» електорат починає розуміти, що ніякої перемоги в Парижі не було, і навіть такої собі нічиєї, яка була б на користь Україні. На фронті тривають обстріли, як і раніше вбивають і ранять наших військових, а ніяким миром і не пахне. Зате пахне капітуляцією. Причому, нудотно.

Очевидно, щоб перебити цей запах, підметушився міністр Аваков. У нього закінчується термін служби, а президент сказав, що до Нового року міністр має себе проявити. Від цього залежить його подальша адміністративна служба. І Аваков постарався. Три роки не могли розкрити вбивство журналіста Павла Шеремета і ось, нарешті, повний і нищівний тріумф. Раніше в МВС, ГПУ і СБУ скаржилися на труднощі слідства, бо, сліди ведуть в РФ. А куди ж ще, беручи всі обставини? Але тепер в МВС прозріли і знають, що «братська Росія» ні до чого. Це все кляті «Українські націоналісти», які шкодили полум'яній дружбі з Кремлем...

Виявляється, це українські добровольці, волонтери, взагалі патріоти вбили Павла Шеремета. Але навіщо їм Шеремет, до якого українська патріотична громадськість ніколи не мала жодних негативних почуттів? Не було і немає в патріотів мотивів для цього злочину. Значить, і сенсу немає.

Зате в Путіна, в Лукашенко мотиви могли бути.

Аваківці незграбно Намагаються сконструювати мотиви (безмотивний замах - це вже взагалі щось фантастичне), говорять про те, що на Шеремета робили замах, щоб дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в Україні. Навіщо людям, які воювали за Україну, під час війни дестабілізувати ситуацію в своїй країні, шкодити їй?

До речі, при всій повазі до пам'яті Павла Шеремета, його загибель якогось сильного впливу на життя суспільства не мало. Отже, мотивів немає.

Прямих доказів теж немає. Якщо замість них не представлять те, що Сталінський прокурор Андрій Януарійович (якого за жорстокість називали Ягуарійовичем, від ягуара) Вишинський звів у ранг «цариці доказів» - особисте визнання. А у нас вибивати особисті визнання «органи» ще не розучилися.

Вся ця історія з «чарівним» слідчим відкриттям пана Авакова мені особисто нагадує акцію з далекосяжними наслідками, щось на зразок підпалу Рейхстагу. Якщо когось обурюють такі порівняння, можна, згадати московські політичні судові процеси 30-х років ХХ століття. Деякі оглядачі взагалі назвали те, що відбувається, «гібридним переворотом».

Особливо розчулила версія, що дитячий кардіохірург, кандидат медичних наук, пані, яка писала дисертацію з медицини, особисто підкладала бомбу під машину Шеремета. Найчистішої води сталінщина. У ті часи пильні «органи» звинуватили члена політбюро ЦК (ВКП (б) Миколу Бухаріна в тому, що він особисто в Сибіру їздив по місцевим колгоспам і особисто з метою зашкодити підсипав товчене скло в харчі колгоспної худоби... Ну, те, що інкримінували товаришеві Льву Давидовичу Троцькому, не здатна осягнути навіть сама збочена фантазія.

Гаразд. Це Аваков, це його інтереси, він хоче залишитися при владі. Але навіщо Зеленський взяв участь в цьому «піарі на крові»? Навіщо своєю присутністю тиснув на слідство, на суддів, на громадську думку? Адже тут вже проглядається пряме протистояння з патріотичною Україною. І це дуже швидко зробить його одіозним персонажем, подібним до ростовського вигнанця. Така «мудра» політика може привести до громадянської війни в Україні, що є золотою мрією Кремля. А політичні репресії в Україні на радість Москви вже почалися. Невже у нас під керівництвом Кремля і Зеленського знову почалася до болю знайома боротьба проти «українського буржуазного націоналізму», яка завжди фактично була боротьбою проти України?

Проти «УБН» боролися багато, але це, врешті-решт, закінчилося проголошенням державної незалежності ...

Політичний процес, який нам готують, є аналогом законів Януковича від 16 січня 2014 року... Мета - залякати патріотичну громадськість, волонтерів, військових, добровольців. Щоб не сміли протистояти капітуляції, антидержавній діяльності топ-чиновників, тихій і спокійній ліквідації незалежності України. Це робиться крок за кроком. Людей привчають до повзучої капітуляції. Кожен день відбувається щось в цьому контексті. Нещодавно нам підкинули демарш полковника Ноздрачова, який закликав до реінтеграції українських і російських збройних сил. Полковник проклинав «правих радикалів», хоча як людина військова, не міг не знати, що саме ці люди на початку 2014 року, першими, без повісток з військкомату пішли захищати країну.

А «реінтеграцію» ми вже бачили в Криму. Де частина українських збройних сил перейшла на службу в ЗС РФ, частина звільнилася, а частина пішла за Перекоп. В результаті реінтеграції українська армія в Криму зникла, а російська збереглася. Ноздрачов - паркетний полковник. Як виходець із спадкової офіцерської родини я добре знаю цей тип офіцера. Він ніколи не скаже нічого, що могло б не сподобатись начальству (близькому або далекому). Тобто, це є симптом капітуляції в офіцерському корпусі Збройних Сил? Досвід Криму і Донбасу нічому не навчив владу України? При патріотичному керівництві подібні демарші людей в погонах практично неможливі.

І ось так, мало не щодня відбуваються подібні вкрай тривожні події. Тепер ось протягують подвійне громадянство. Це що, негласні домовленості з Путіним? Вже є сумний приклад експериментів з іноземними паспортами в Криму і на Закарпатті, на Буковині і т.п. Результат для країни, що воює, за визначенням не може бути позитивним. Не можна розмивати громадянство своєї держави. Ми можемо отримати колосальні проблеми і вже їх отримуємо. У нас може з'явитися дуже багато сумнівних новоспечених громадян, яких прийдуть захищати танкові колони з РФ. Оскільки, крім українських, вони матимуть і російські паспорти. Адже Державна міграційна служба України вже заявила, що не вимагатиме від нових громадян виходу з попереднього громадянства. і т.п. Поміняли керівництво в Інституті національної пам'яті, його представник вже заявив про фундаментальні зміни в політиці установи. Крок за кроком, день у день, аж доки ми не помітимо, що опинилися в зовсім іншій країні, а може, вже й не в країні... Декому хотілося в 2019 році здійснити в Україні експеримент і подивитися, що вийде. Експеримент здійснено.

Приймайте результати ...