Лапікура без «Акцентів»
Зате народилася ідея нової програми — про те, що відбувається нині на всьому постсоціалістичному просторі: від В’єтнаму до Східної Німеччини. З цієї загальної ями кожна країна вилазить своїм шляхом. Новий проект Валерія Лапікури буде називатися «Політика. Час місцевий».
— Я бачив крайні прояви місцевої політики, — розповідає він. — Наприклад, у Боснії національне, державне, релігійне самовизначення відбувалося за допомогою зброї. Підсумок — 500 тисяч убитих за перший рік війни. І поряд — Польща, Чехія, Угорщина обійшлися без крові і сьогодні переживають підйом. Бачив я й Узбекистан, який іде дуже своєрідним шляхом, далеким від європейського, але де, наприклад, уже 1996 року було закінчено приватизацію.
У нас тепер абсолютно зруйновано загальний інформаційний простір, і ми постійно наступаємо на граблі, котрі вже били по голові наших сусідів. Чи знаємо ми, що в середньоазіатські республіки повертаються росіяни, які тікали звідти на початку 90-х років? А що, за великим рахунком, ми знаємо про Білорусь?
Я та мій постійний співавтор Наталя Кулик плануємо робити півгодинні відеофільми в жанрі журналістського дослідження. Наші інтереси сконцентровані на проблемі влади та її реалізації. Це завжди повчально.