Луганський НОЖ захищає права журналістів
«День» минулої п’ятниці написав про дискусію навколо проблеми неформальних журналістських об’єднань, що відбулася під час семінару «Свобода слова в розвитку демократичного суспільства». Один із учасників семінару, редактор радіомовлення Луганської обласної ТРК Михайло МАХНО розповів кореспонденту «Дня» про одне з таких об’єднань, котре працює в Луганську з кінця 1998 року:
— Наш НОЖ (Незалежний Орден Журналістів) — організація неформальна, без будь- якого писаного статуту, але така, що вже склалася. Ініціатива її створення виходила від декількох чоловік. Це — Сергій Сорокін , оглядач кримінальної хроніки і політичних новин ( він — власкор газети «Незалежність» у Луганській області, але працює ще й у багатьох інших газетах), Юрій Юров, редактор газети «21 век», Микола Северин, редактор газети «Ракурс» (також одна з найгостріших газет у нас) і, як не дивно, головний редактор газети міськвиконкому «Жизнь Луганска» Москалюк Борис Олександрович . Останній, до речі, очолює Луганську обласну організацію Спiлки журналістів.
Ця організація намагається на місцевому рівні захистити (насамперед, через ЗМІ) своїх колег у разі виникнення якихось конфліктних ситуацій із владою. Наприклад, члени НОЖа можуть відстоювати в своїх газетах позицію автора матеріалу, що був опублікований декілька днів тому в іншій газеті і спричинив резонанс «у верхах». Але не тільки це. Бувають випадки, коли журналісти йдуть з газет, засновниками яких вважається трудовий колектив, але при цьому не отримують ані боргів по заробітній платі, ні, згідно із законом встановленої їм частини майна, — в грошовому вираженні або будь-якій іншій формі. Наприклад, журналіст звільнявся з FM – радіо «Skyway», і йому заборгованість ($600) виплатили телевізором, що не працював. Якщо виникають подібні ситуації, ми також публікуємо в пресі відповідні матеріали.
Ми не самотні у своїх зусиллях. З нами активно співробітничає Асоціація адвокатів Луганської області, голова якої сам запропонував журналістам звертатися до них за безкоштовною консультацією з будь- якого питання. Ще нас підтримує обласна організація руху «За соціальний захист». Її голова Влад Кривобоков (у нього не так давно стріляли і важко поранили) при найменшій спробі тиску на журналістів береться за справу: починаються розповсюдження матеріалів, звертання до газет та інших ЗМІ, і справа доходить навіть до обласної влади.
Крім захисту спільних інтересів, нас об’єднує і взаємна повага (навіть якщо наша позиція з якихось питань відрізнялася). НОЖ — це і своєрідний клуб.
За будь-якого випадку, корпоративні інтереси мають бути, яку б ми там позицію не відстоювали з приводу референдуму, якого б кандидата не підтримували на виборах тощо. Такі організації, як НОЖ, нехай і неофіційні, вже самим фактом свого існування залучають владу до співпраці з журналістами, примушують з ними рахуватися.
«День» пропонує колегам з регіональних ЗМІ поділитися власним досвідом створення неформальних об’єднань журналістів — як позитивним, так і негативним. Які цілі можуть об’єднати колег з різних видань? А що їх роз’єднує? Розкажіть про конкретні справи ваших об’єднань. Можливо, досвід створення регіональних журналістських союзів допоможе об’єднанню журналістів і в національному масштабі. Контактний телефон (044) 414-91-26.
