Нашим телеканалам потрібна індивідуальна інтонація

Євген ГОЛОВАХА, соціолог, провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України:

— Хочу зазначити, що останнім часом спостерігається прогрес у роботі вітчизняного телебачення, більше плюралізму в висвітленні різними каналами і політичних, і соціальних подій.

Проте і сьогодні українському телебаченню явно бракує передач, які могли б по-справжньому зацікавити різні за рівнем освіти й підготовленості аудиторії глядачів (росіяни, для порівняння, уважно дивляться «Глас народа», «Независимое расследование»). На моє глибоке переконання, на таких передачах мають збиратися люди, які вміють і можуть дати висококваліфіковану оцінку подіям, що відбуваються в суспільстві. Потрібне неординарне просторове середовище. Але, на жаль, на нашому ТБ — і низький рівень видовищності.

Вітчизняне телебачення сьогодні, на мою думку, не має гумористичних і сатиричних передач належного рівня. Росіянам і тут скаржитися не доводиться. Теленовини у нас надто неупереджені. А мені здається, що вони мають бути авторськими, індивідуалізованими. Сказане мною абсолютно виключає спотворення інформації. Потрібна індивідуальна інтонація ведучого. А це відсутнє. Адже ніхто не стане заперечувати, що артистичність, індивідуалізованість і дають у підсумку високий інформаційний ефект.

Я не прихильник того, щоб орієнтуватися на західне телебачення. Уважно спостерігаю за російськими телепрограмами. Ось у них треба запозичити, передусім, індивідуалізованість. І, повторюю, оформлення середовища. Відсутність останнього, гадаю, пояснюється просто: немає грошей. Але наявність яскравих індивідуальностей на українському телебаченні, впевнений, дасть найближчим часом позитивний результат. Вадим СКУРАТІВСЬКИЙ, письменник:

— У мене одна претензія до українського, та й будь-якого іншого телебачення: це його невпинна орієнтація на так звані масові жанри.

Телебаченню необхідно орієнтуватися на великі аудиторії, і при цьому виживають лише інтелектуально понижені жанри. Йдеться навіть не просто про жанри, а про рівень. І, на мою думку, це все ж таки образливо. Я пригадую кінець 1980-х. Радянське телебачення серйозно вело розмову на дуже багато тем. На превеликий жаль, цей рівень втрачено.

А зовсім радикальна претензія до нашого телебачення — це американщина, якої не повинно бути на наших екранах. Це по-людському, естетично, етично настільки безнадійно, що справляє безкінечно важке враження. В Україні має бути, і в цьому я впевнений, автономний, абсолютно суверенний канал під назвою «Культура». Те, що, зрештою, робить Росія і будь- яка інша країна. Вони всі обов’язково мають канал такого типу. Сьогодні вже починається робота в цьому напрямі, але поки що це кілька годин на тиждень. А йдеться про те, щоб цей канал працював від самого раннього ранку до пізнього вечора. Нічого, крім користі, від цього не буде.

У каналу «Культура» має бути одна така риса: він має працювати з класикою і з іншими естетичними формами культури, які просто не даватимуть цьому каналу інтелектуально й естетично зів’янути. Самі механізми культури допомагатимуть цьому каналу. Тому що інші канали, на превеликий жаль, іноді роблять щось цікаве, але через деякий час я вже бачу регрес.

Підготувала Олена ОЛЕКСІЙЧУК, «День» «День» продовжить опитування наступної п’ятниці.