Наступ інтернету і бунт телевізора
РБК із посиланням на джерело в Кремлі повідомив страшне: в адміністрації президента невдоволені телевізором і збираються його переналаштовувати. За даними цього кремлівського джерела, за зубчастою стіною хочуть, щоб телевізор більше уваги приділяв внутрішнім проблемам, оскільки люди втомилися перебувати на «військовому інформаційному фронті».
«Повинні більше обговорюватися проблеми людей, стан економіки, ситуація в країні, щоб не було такого розриву між телевізійним порядком денним і тим, що реально непокоїть людей», — так, згідно з джерелом, вважають у Кремлі. А ще там, за зубцями, нібито добалакалися до того, що «ТБ не є джерелом інформації, не вміє цікаво говорити про внутрішні проблеми».
Тобто, якщо вірити джерелам РБК — а інтуїція мені підказує, що вони не брешуть — у Кремлі звернули увагу на те, що в Росії вже досить давно паралельно існують два народи: той, у кого замість голови телевізор, і той, хто живе і спілкується в інтернеті. Поки інтернет-народ жив лише в інтернеті, його існування можна було не помічати. Але коли невелика частина цього народу 26.03.2017 вийшла на вулиці, не помічати наявність у країні цього народу стало важко і небезпечно.
А тут ще Левада-центр підкинув поживу для кремлівських роздумів. Відомо, що фільм про «уточку и кроссовки» переглянули 17 мільйонів осіб. Левада-центр запитав у тих, кому відомий його зміст: «Як ви вважаєте, чи відповідає дійсності інформація, що міститься в цьому фільмі, про причетність прем’єр-міністра Д.Медведєва до корупційних схем?»
Відповіді розподілилися так: 16% упевнені, що це неправда, 45% вважають, що побачене схоже на правду, хоча достовірність цих звинувачень оцінити складно, 28% упевнені, що все показане у фільмі — правда, і 13% — важко відповісти. Тобто завдяки фільму ФБК майже дві треті росіян вважають, що глава російського уряду — злодюга, якого світ не бачив. А з урахуванням того, що громадяни Росії схильні в кожній незнайомій людині, яка ставить запитання, бачити представника «самизнаетекого», доля тих, хто після перегляду фільму переконаний, що місце Медведєва на нарах, скоріше за все, дещо вище.
Вважаю, що ідея переналаштувати телевізор на внутрішні проблеми при реалізації зіткнеться з проблемами, які важко вирішити, а у разі успіху може призвести до наслідків, вельми несподіваних і вкрай неприємних для її авторів. Головна проблема переналаштування російського телевізора в тому, що партія війни посідає у цьому приладі всі керівні позиції і повністю прибрала до рук весь телевізійний персонал: і голів, що говорять, і звичний список запрошуваних «експертів», і обслугу.
Проблема переналаштування в тому, що Соловйов і Кисельов — ідеться не особисто про цих двох, вони символи партії війни — по-перше, навряд чи зможуть перевзутися в повітрі й побігти в протилежному напрямку, а по-друге, російський телевізор це вам не Держтелерадіо СРСР і не імперське радіо рейху. Це там можна було одним рухом змінити вектор контента на протилежний.
Російський телевізор набув високої міри автономності та збудований унікальним способом, що досі не зустрічається в історії. Соловйов — беру найбільш яскравий приклад, але ім’я їм легіон, — працюючи на головному державному каналі, має там авторську, майже щоденну програму в прайм-тайм. Соловйови-норкіни-пушкови-кисельови-караулови-зейналови підсадили на свій наркотик ненависті, імперскості та ксенофобії як мінімум дві третини російського населення.
Як, а головне, чим кремлівські «переналаштувальники» зніматимуть цю залежність? Перенацілять усю останкінську «зброю» на внутрішнього ворога? Будуть годинами розповідати про переваги «тамбовського бекону»? Вважаю, що умовні соловйови до останнього захищатимуть свої позиції на антиукраїнському, антизахідному та антиліберальному фронтах, оскільки відступати їм насправді нікуди. Адже за ними та імперська Росія, створена в значній мірі їхніми зусиллями, та Росія, яка стала головною загрозою сучасному світу. Саме цей телевізор ненависті та війни народив і привів до влади Путіна, з ненависті та війни зліпив його рейтинг. І цього Путіна цей телевізор нікому не віддасть. І Путін знає і пам’ятає місце свого політичного народження, прекрасно відчуває свій зв’язок саме із цим телевізором, і тому, скоріше за все, не дасть його переналаштовувати.
Є цілком очевидний спосіб зробити так, щоб телевізор висвітлював реальні інтереси людей. Для цього треба ліквідувати державне телебачення, включаючи і те, яке як, наприклад НТВ, лукаво називає себе «приватним». Вигнати звідти всіх до одного співробітників, включаючи редакторів, режисерів і продюсерів. Створити на цій базі суспільне телебачення. Оголосити тендер для приватних компаній на частоти, що звільнилися. Тобто створити дуальну систему медіа, яка є в усьому світі, крім КНДР, Китаю та Росії. Про відміну цензури на ділі, а не на словах, вважаю, говорити не варто.
Проблема в тому, що вже перші кроки в цьому напрямку призведуть до обвалення фашистського режиму та зміни влади в країні. Саме Останкінська телевежа і є тією «Кощеєвою голкою», в якій ховається смерть путінського режиму. Путін усе життя після 1991 року прожив з головою, поверненою в минуле, туди, де сталася «найбільша геополітична катастрофа XX століття». І він чудово знає, що саме горбачовська гласність прочинила кватирку, через яку увірвався вітер і виніс Радянський Союз разом із КПРС та його улюбленим КДБ у найкоротший за історичними мірками термін. Тому буду радий помилитися, але вважаю, що у кремлівських переналаштувальників з їхнього наміру мало що вийде.
Перші ж програми, які вийшли наступного дня після кремлівської «переналаштувальної» наради, показали, що телевізор не збирається слухати натяки з адміністрації. «Вечір» з Володимиром Соловйовим від 5.04.2017 прекрасно це проілюстрував. У студії Соловйова звично добивали вже давно загиблу Україну та дружно викривали злочини ліберальної інтелігенції.
Усі українські сюжети в російському телевізорі виглядають як вистава, в якій усі вбиті на сцені артисти після закінчення виходять на сцену під бурхливі оплески. Україну ховають щодня протягом уже трьох років. Причому фарсовий характер усього, що відбувається, не дуже приховується. Український політолог В’ячеслав Ковтун намагався нагадати глядачам, що недавно ватажок «ДНР» Захарченко передрік швидку загибель української влади, і термін цього пророкування закінчується 3.05.2017. Якщо він за своєю наївністю думав когось цим збентежити, то, як завжди помилився. Соловйов не лише не зніяковів, але і підхопив цю тему, запропонувавши Ковтуну заздалегідь готувати для привітання нового президента України Захарченка вірнопідданські промови.
Із звичного соловйовського почту варто виділити професійного ліберала Станкевича, який останнім часом нестримно трансформувався в імперського яструба, правда, трохи соромливого і трохи полохливого. Сергій Борисович активно включився в загальний хор, що викриває небачену українську корупцію, причиною якої, на думку професійного ліберала Станкевича, є війна. Професійний ліберал Станкевич рішуче зажадав від українських властей «покінчити з війною, вийти з неї та зосередити свої зусилля на мирному будівництві». Він був прекрасний у своєму заклику, але разом із тим і неабияк засмучений, оскільки вочевидь не вірив, що київська влада, що загрузнула у війні та корупції, зможе встати на шлях виправлення. А тому професійний ліберал Станкевич закликав провести операцію «з примусу до миру». Станкевич вважав, що цю операцію повинен провести контингент ООН, на що Соловйов заперечив, що ООН не зможе, а ось Росія — цілком. Ліберал Станкевич при цьому задумливо похитав головою, а на заперечення політолога Михеєва, що Київ на це не піде, ліберал Станкевич рішуче відрізав: «згода сторони, яку змушують, не потрібна». Після цього сюжету в студії Соловйова ще півтори години таврували ліберальну інтелігенцію, яка, на думку «експертів» завжди зраджувала і зраджує народ та державу. Але вважаю, після постійного представлення публіці Сергія Станкевича як ліберала, слово «ліберал» доведеться досить довго відпирати, а, можливо, і на якийсь час вилучити з ужитку.
