Навiженi
Для російського телебачення настали нелегкі часи. Путін тимчасово заморозив війну в Україні. Треба, щоб на 9 травня до Москви приїхав хоч хтось, окрім лідерів Північної Кореї та В’єтнаму. І що накажете робити в цю довгу квітневу паузу еліті російського ТБ? Не про страйки ж вчителів у Забайкаллі говорити?
Якщо війни немає або вона недостатньо гаряча, досвідчені майстри її завжди можуть створити й довести до потрібного градуса. Так, щоб ефір горів, а телевізор плавився. 1.04.2015, у День дурня, на каналі «Росія-1» вийшов фільм Аркадія Мамонтова «Гоніння», який обговорювали в програмі Євгенія Попова «Спеціальний кореспондент».
Виявляється, в Україні йде релігійна війна. Але воюють у цій війні, звісно, з Росією. Річ у тому, що в тій картині світу, яка представлена в російських медіа, будь-яка війна на планеті Земля, незалежно від місця й часу, це завжди війна з Росією. Чи це Троянська війна, чи Пунічні війни або війна Червоної й Білої троянди, байдуже — мета цієї війни завжди одна — погубити Росію. Навіть якщо її в ті часи не існувало.
• Відкриваючи передачу, Мамонтов так і сказав: «Йде спецоперація «Мазепа» — відрив України від Росії шляхом знищення духовних основ». Політолог Сергій Міхєєв вправно зловив пас, продовжив думку: «Поставлено завдання зруйнувати «русский мир». Україна — це Європа, а Європа відмовляється від християнства. Це сатаністи», — повідомив політолог. Військовий експерт Семен Багдасаров, який проявив себе в цій передачі як знатний релігієзнавець, пояснив, що «на Україні немає православної церкви, там незаконна церква, й це сектанти, єретики».
Тут Мамонтов перш ніж показати фільм пояснив, про що він. Потім з’ясувалося, що він правильно зробив, оскільки подивившись сам фільм, далеко не всі навіть у студії «Росії-1» зрозуміли його зміст. Виявляється, православні в Україні піддаються гонінням. Єретики на чолі з лжепатріархом Філаретом хочуть влаштувати з православної церкви нацистський центр, де головний святий — Бандера. Забігаючи наперед, треба зазначити, що ні гонінь на православних, ні нацистських пристрастей Філарета, ні його ставлення до Бандери у фільмі показано не було. Що не заважало більшості в студії говорити про ці речі, як про доведені.
Потім усі дивилися фільм Мамонтова. У стрічці було багато громадян України, які говорили одне: «Ми московських попів не хочемо бачити. Хочемо всі українську церкву». Самі «московські попи», тобто ті, хто визнає своїм предстоятелем Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, стверджували, що «російським людям підсадили біса» (протоієрей Ткачов), що «диявол робить запаморочення» (протоієрей Земляной), а крім того проявляли дивну винахідливість в обзиванні своїх опонентів «шакалами й шакалятами, гнилими людьми» (протоієрей Ткачов), а «лжепатріарх Філарет», на думку протоієрея Ткачова, «по мірі своєї злочинності здатен потіснити Аль Капоне».
• Зіркою фільму була, безумовно, політолог і член Громадської палати РФ Вероніка Крашенінникова, яку завжди звуть, коли треба сказати щось огидне про США. Вероніка Юріївна й цього разу виявилася на висоті. Вона пояснила, що США готові використовувати сучасних фашистів проти Росії, як це було під час Другої світової. На відміну від політолога Старикова, який прямо стверджує, що США привели до влади Гітлера й розв’язали Другу світову війну, Крашенінникова так не говорить, але своїх слухачів впритул до цього висновку підводить. І для доказу того, що США вирощують фашистів для всього світу, Крашенінникова стала показувати різні картинки, на яких були намальовані символи у вигляді стислого кулака. При цьому Крашенінникова так втупилася очима в камеру й переконливо говорила, що, ось бачите, тут у Сербії кулак і ось тут в Україні кулак, це все символи фашизму, який вирощують американці. Вона так вирячувала очі й так переконливо говорила, що глядачі у цей момент напевно не пригадали, що стислий кулак у ХХ столітті використовували антифашисти, супроводжуючи його гаслом «Nopasaran!», цей символ хто тільки не брав на озброєння: від правозахисників і борців за права індійців до Чорних пантер і студентів-ліваків.
Доказів за допомогою символів Крашенінниковій здалося мало, й вона вдалася до аналогій. «На Україні цінності винищуватимуться так само, як в Ірані!» — виголосила Вікторія Юріївна, і одразу пішли кадри руйнувань історичних цінностей в Ірані. Чому якщо щось відбувається в одній частині планети, це саме обов’язково має статися в іншому місці, глядачам зміркувати не дали, оскільки Крашенінникова тут-таки почала добиваючу фази свого викриття США. «Язичництво завжди використовується фашизмом», — трагічним голосом говорить Крашенінникова. «1966 року в Чикаго був створений культ Рун-віри, тих, хто вклоняється Даждьбогу», — продовжує розкручувати інтригу змови політолог. І тут на екрані газета «Юний рунвіст» за 1970 рік. «Ось, подивіться, в правому верхньому кутку, там дівчинка. Це Катя Чумаченко, майбутня перша леді України», — в голосі Крашенінникової дзвенить торжество мисливця, що вполював рідкісного звіра.
Коли стежиш за перебігом міркувань російських телевізійних експертів, згадується чудовий сюжет-містифікація, який ще 1991 року, ще за радянської влади, зняли музикант Курьохін і журналіст Шолохов. У сюжеті, який називався «Ленін-гриб», з серйозним виглядом наводилися такі наукові аргументи, як схожість розрізу броньовика, з якого виступав Ленін, з грибницею мухомора. Там іще було твердження, що Ленін — це радіохвиля, й наводилися докази цієї тотожності. Російське експертне співтовариство, що сидить у телевізорі, далеко випередило Курьохіна з Шолоховим в абсурдності сюжетів-містифікацій, додатково перетворивши їх з добродушної комедії на злісний фарс.
• Одним з головних об’єктів ненависті всієї передачі й мамонтовського фільму як її частини був Філарет, якого інакше як «лжепатріархом» ніхто не називав. Крім того, відомий діяч «Новоросії» Володимир Рогов назвав його нехристом, а колишній депутат Ради Олександр Голуб повідомив, що у Філарета «з-під ряси стирчать копита». Але головне свідчення смертної гріховності Філарета було організоване у фільмі Мамонтова, якому дуже потрібні були хоч якісь докази будь-яких симпатій Філарета до нацистів або прямого заклику до насильства. Оскільки нічого цього знайти неможливо, Мамонтов використав пранк, тобто телефонне хуліганство, а точніше провокацію. Пранкер Олексій зателефонував Філарету й, відрекомендувавшись командиром батальйону «Донбас» Семеном Семенченком, почав ділитися сумнівами, які нібито ятрять його душу, чи правильно він робить, що продовжує воювати проти «ДНР» і «ЛНР». На що Філарет відповів, що його співбесідник, якого він приймав за Семенченка, робить благу справу, вчинивши в даному випадку цілком у традиціях Сергія Радонезького, який благословляв захищати свою землю.
Істерика й біснування, які зчинилися в студії після перегляду цього фільму, можуть бути предметом окремого покадрового вивчення й стати основою глибокого медичного дослідження. Більше за інших біснувався Євгеній Никіфоров, головний редактор радіо «Радонеж», який сходу заявив, що все, що він побачив, це Армагеддон, війна Христа з Антихристом, а крім того повідомив, що українські чиновники потай хрестять своїх дітей у церквах Московської патріархії, чим зайвий раз доводять, де є справжня благодать, а де панує антихрист.
• Через усю передачу червоною ниткою проходила думка про безбожжя, що запанувало в Європі, захоплює Україну й загрожує Росії, яка поки залишається бастіоном християнства. Тут як завжди деяка неув’язка з фактами. За даними міжнародного дослідження, проведеного в 44 країнах, Україна — п’ята в Європі за рівнем релігійності, оскільки в ній 91% громадян християни, зокрема 61% — православні. Росія ж за рівнем релігійності посідає шосте місце з кінця, поступаючись Україні у півтора разу за часткою людей, які заявляють про свою приналежність до християнства. Та й за кількістю зареєстрованих релігійних общин і організацій Україна випереджає Росію, при тому що населення Росії більш ніж утричі більше за населення України.
Фільм Мамонтова переконливо довів, що в Україні живе в більшості своїй християнський народ, який хоче задовольняти свої релігійні почуття в храмах, не залежних від ієрархів, афілійованих з державою-агресором. А саме цей зв’язок між РПЦ і державою, що суперечить Конституції РФ, наочно продемонстрували навіжені, що намагалися захистити інтереси РПЦ силами головного державного телеканалу.
