«Недоторканні»

Нещодавно в YouTube з’явився новий документальний фільм про Донецьк. Цього разу героями картини стали старі будинки, споруди кінця ХХ століття: будинок Горєліка, Юза-Свіцина, Кроля, Тодоровського, англійська гімназія, школа для дівчаток, стара лікарня і т. ін. На сьогодні практично всі вони перебувають у жахливому стані і вимагають ремонту; більш-менш доглянуті лише ті, де зараз є комерційні структури.

Автори фільму — тележурналісти Тетяна Орел, Євген Ясенов, Тарас Москалюк, а також журналісти, юристи, підприємці, які взяли участь у роботі, щирою душею люблять ці будівлі і сподіваються, що коли-небудь до них «доторкнеться рука вмілого реставратора». Саме у цьому завдання фільму — показати красу старих споруд, указати на їх унікальність і домогтися хоча б визнання історичного значення для міста, адже навіть такого статусу вони не мають, а тому руйнуються під тиском часу і безвідповідальності. Наприклад, будинок Юза-Свіцина — це справжні руїни, і якщо не взятися за нього сьогодні, завтра від будинку навіть стін може не залишитися.

В основу фільму лягли історії журналіста-краєзнавця Євгена Ясенова. За словами режисера Тетяни Орел, того матеріалу, який надіслав перед зйомками Ясенов, для першого фільму було більш ніж достатньо. Т.Орел наголошує: «Звичайно, ми сказали далеко не все. І нам би хотілося розповісти про це більше, але для цього потрібні ресурси».

Варто зазначити, що режисер фільму має безпосереднє відношення до цієї частини історії міста. Її прадід, Ілля Красиков, володів ювелірним заводом і, можливо, мав якесь відношення до цегельного бізнесу Юзівки. Будинок, в якому жили Красикови, було перебудовано після війни, і сьогодні від нього залишилося лише одне крило, яке належить управлінню обласної міліції. Цей будинок є одним з яскравих плям міста — його яскраво-рожевий колір, може, комусь незрозумілий, комусь смішний, але байдужим він не залишає нікого. Правда, про цей будинок у фільмі «Недоторканні» не йдеться. Можливо, автори залишили цю розповідь для наступної серії.

Звичайно, з технічного погляду фільм не є новаторським. Багато в чому це проблема все тих же бюджетів і ресурсів. На думку блогера, краєзнавця Дениса Лапіна, мінус фільму — часта згадка про одного з історичних проектів у Донецьку — Юзівський діловий клуб. Але через все це фільм не втрачає своєї цінності. Адже кожен будинок, кожні стіни — це зібрання неймовірних родинних історій і розповідей. Без цього не може бути повною історія жодного міста, не може будуватися його сьогодення. Крім того, це величезний пласт для любителів міського туризму.

Денис Лапін коментує: «Спогади важливі для багатьох людей, але практично будь-якій людині потрібні реальні, фізичні маяки, якими найчастіше виявляються архітектурні об’єкти. Саме з їх збереженням багато хто пов’язує відчуття співпричетності до історії, спадкоємності поколінь. Історія Донецька не дуже довга, але яскрава, тому практично будь-яка будівля, побудована в першій половині минулого століття, має стати «недоторканною», адже це наше коріння, це частина нашої історії. А фільм допомагає доторкнутися до історії деяких донецьких будівель, які ще зігріває надія на те, що будуть збережені для нащадків».

Тетяна Орел, сподівається, що, поглянувши фільм, знайдуться інвестори, які так само, як і творці, люблять своє місто і захочуть його зберегти.

З фільмом можна ознайомитися в мережі YouTube, також трансляція «Недоторканних» проходить у вівторок, 30 квітня, на телеканалі «Донбас» в 18:30.