Німецьке телебачення як суб'єкт впливу на національний продукт
На телебачення, як засіб масової інформації, повинні впливати досвід та професіоналізм колег, а також бажання глядачів. Саме з метою обміну досвідом минулого тижня Україну відвідав керівник німецького телевізійного департаменту MDR Вольфганг ФІТЦЕ. На своєму посту пан Фітце курує діяльність однієї з найсучаснiших телекомпаній, що працює для жителів трьох федеральних земель (Саксонії, Тюрінгії та Саксонії-Анхальт) та виробляє програми для загальнонімецького громадського телеканалу ARD. В ході візиту, об'єктом якого було відкриття «Тижня німецького телебачення», що стартував в ефірі Першого Національного телеканалу України минулого тижня, пан Фітце розповів про особливості телевізійної справи однієї з найсучасніших компаній Німеччини, а також продукцію та ідею самого проекту.
— З чого почалася співпраця вашого телеканалу з Першим Національним?
— З трансляції в Україні фільму про канал MDR та його діяльність. Потім ми вирішили показати кілька розважальних фільмів нашого виробництва, документальних стрічок та телепрограм. Все це і буде представлено в рамках «Тижня німецького телебачення».
— В чому головний секрет успіху MDR?
— Успіх будь-якого каналу залежить від багатьох факторів. Це — і покриття, і інвестиції, і менеджмент. Звичайно, це також кадри та технічне оснащення. Ми тримаємо стабільне лідерство в рейтингах, являючи собою систему громадського мовлення, в якій багато регіональних каналів мовлять для своїх глядачів та об'єднуються заради загальної мети.
— Яка мета вас об'єднує?
— Бажання зробити якісний продукт. Це досягається завдяки професіоналізму працівників. Рішення, що показувати і про що розповідати, приймають лише люди, що працюють у цій системі. Журналісти щодня радяться про те, які теми насправді цікавлять мешканців їхнього регіону і про що потрібно розповідати сьогодні в новинах, програмах та документальних фільмах.
— Яку німецьку продукцію зможуть переглянути українські глядачі протягом «Тижня...»?
— Продукція, яку ми пропонуємо українському глядачеві в рамках проекту, складається переважно з документальних фільмів, які розповідають про дивовижну красу різних куточків Німеччини та історію нашої країни. До речі, подібні стрічки ми успішно транслювали в інших країнах. На жаль, мені не відомо, що українці знають про Німеччину, що українським спеціалістам в галузі телебачення відомо про нашу продукцію, але і наш народ майже нічого не знає про українську націю, ваше життя, ваше телебачення. З проектом «Тиждень німецького телебачення» на НТКУ ми привезли вітчизняний доробок, власний досвід та бажання ділитися ним, співпрацювати, пізнавати нове від вас.
— Чи можна в зв'язку з цим говорити про те, що незабаром і український продукт буде представлений в Німеччини, можливо, в рамках ідентичного проекту?
— Наскільки мені відомо, в проектах НТКУ є показ документальних фільмів про Національні заповідники України, про цікаві куточки вашої держави. До того ж з'являється все більше архівних матеріалів, які стосуються Другої світової війни та були не всім відомі раніше. Чому б не зробити такі цікаві факти загальновідомими? Гадаю, німецькі глядачі із зацікавленням переглянули б таку продукцію, якби ми їм це запропонували. Не виключно, що наша співпраця та обмін досвідом з українським телебаченням в подальшому приведе до подібних спільних проектів та трансляцій. Зараз ми в ході співробітництва з Першим Національним телеканалом з великою цікавістю розглядаєм можливість виробництва фільмів про Національні парки України.
— Яка українська продукція могла б зацікавити як німецькі телеканали, так і німецьких глядачів?
— Зараз ми працюємо над новим проектом, який висвітлить події в Україні після окупації Німеччиною. Для цього ми плануємо скористатися архівом Першого Національного, який має матеріали, що раніше не були показані. У власній країні події, що стосуються Німеччини, ми висвітлили достатньо інформативно та об'ємно, тому зараз нам потрібні нові матеріали. Гадаю, історичні стрічки користувалися б найбільшим попитом.
— Чи проходять подібні «Тижні...» на вашому телеканалі?
— Так, ми практикуємо такi заходи — вони є надзвичайно ефективними, корисними та результативними. Співпрацюючи з багатьма каналами Східної Європи, ми розширюємо знання один про одного, вчимося як на власних помилках, так і на помилках інших, допомагаєм одне одному їх уникати. Крім того, робимо багато телепрограм та документальних фільмів про інші країни, про їхню культуру. Можливо, Україна — єдина держава, яку ми ще не встигли «охопити», але дуже хотіли б це зробити в подальшому.
— Які заходи ви використовуєте для підвищення професіоналізму своїх співробітників? Чи проводите міжнародні тренінги, семінари?
— Щороку ми організовуємо семінари для наших колег зі Східної Європи. Їх відвідують також наші колеги з Білорусі, Польщі та інших країн, дізнаючись про сферу мас-медіа в Німеччині та відкриваючи для себе нові технічні стандарти. Крім того, беремо участь в семінарах, які організовують більш досвідчені колеги. Гадаю, такi заходи позитивно впливають на розвиток телебачення в зазначених країнах. Тож зараз маємо нагоду запросити і Україну відвідати такий семінар. В нас є досить повчальний досвід переходу від державного телебачення до суспільного. Такий ривок спостерігається на сьогодні в багатьох країнах Європи. В України є всі шанси йти з в ногу.
— Ваші враження від українського телеринку?
— Телебізнес в Україні достатньо конкурентний. Деякі канали значно випереджають своїх конкурентів. Проте конкретні телепрограми та діяльність конкретних каналів я прокоментувати, на жаль, не можу — не розумію національної мови.
— Чого ви чекаєте від спільного проекту з українським телеканалом?
— Сподіваюся, що це співробітництво сприятиме, певною мірою, зближенню між нашими народами. Адже воно починається із пізнання один одного, яке потрібно розширювати за допомогою таких проектів.
