Нові люди для нового курсу
Російський телесезон, що завершився тиждень тому, залишив післясмак суцільного «дня бабака», розтягнутого на півроку. В Україні фашисти і дітей убивають, а у нас Путін і «Искандеры». Європа розвалюється під ударами гомосеків і мігрантів, а у нас Путін і «Армата». У США криза і смішний президент неоковирного кольору, а у нас Путін і Перемога. Ліберали з «п’ятої колони» на гроші держдепу за допомогою санкцій хочуть розвалити Росію і продати її по шматках, а у нас Путін, імпортозаміщення, БРІКС і «духовные скрепы». І так щодня протягом півроку. 24 години на добу. По всіх федеральних телеканалах, інформагентствах, на шпальтах газет і в інтернеті. Одне і те саме. Телепопуляція до цієї жуйки звикла і чекає її продовження в новому сезоні осені 2015 — літа 2016 років.
Проте не факт, що перелік інгредієнтів жуйки залишиться тим самим. День бабака може припинитися, оскільки російського бабака, який уявив себе ведмедем, можуть безцеремонно розбудити. Перші поштовхи, здатні перервати солодкий сон, стануться вже восени цього року. Практично неминучий трибунал з розслідування причин загибелі «Боїнгу» і нові санкції стануть викликом, на який в межах старої парадигми відповідати складно. Все тільки починається. Справа про вкрадений Крим вже на шляху до Гаазького трибуналу. На черзі розслідування злочинів керівництва Росії в організації війни на території Донецької і Луганської областей України.
До цього слід додати ситуацію в економіці. Санкції роблять свою справу, незважаючи на гигикання «Искандеров», «Тополей» та експертів і депутатів Держдуми, які долучилися до них. Реальні зарплати росіян за перше півріччя 2015 року знизилися на 8,5%. Новий виток санкцій призведе до ще стрімкішого спаду. Больовий поріг росіян справді помітно вищий, ніж у європейців, але і він має свою межу.
Було б вельми несправедливо підозрювати Володимира Путіна в тому, що він має якийсь план дій на випадок усіх цих неприємностей. Жодних планів у Путіна зроду-віку не було.
«План» у Путіна виникає миттєво, його підказує чинна ситуація. Ось Україна відвернулася, залишила Крим без нагляду, а Путін тут як тут. Схопив і втік. Ось і весь план Путіна. І це в ситуації, коли ані йому особисто, ані його владі нічого не загрожувало. На рівному місці. У ситуації екстремальній поведінка Путіна може стати абсолютно непередбачуваною. Особливу небезпеку в зв’язку із цим становить той процес «заміщення елітних шарів», який став особливо помітний останнім часом.
З деякими застереженнями можна сказати, що триває процес «заміщення народу». З Росії виїжджають освічені творчі люди, носії раціонального мислення і націлені на самореалізацію. Верхівки цього айсберга, що відпливає до чужих берегів: творець соціальної мережі «ВКонтакте» Павло Дуров, власник компанії, що виробляє одяг GloriaJeans, Володимир Мельников, група топ-менеджерів корпорації «Роснано», велика група журналістів, які виїхали з Росії. Частина з них, наприклад, Євгеній Кисельов, Савік Шустер, Айдер Муджабаєв, Павло Шеремет, Матвій Ганапольський знайшли себе в Україні.
В умовах наростаючої нестабільності назрівають зміни й у тій частині владної еліти, яка прагне говорити від імені «путінської більшості». Цілком імовірно, що ми ще будемо із сумом згадувати про порівняно нешкідливі законодавчі ініціативи і милі дурниці, які говорили депутати Мізуліна і Ярова, Железняк і Федоров, а також про ті кумедні дивацтва, які виробляли старий дідусь Зю, дурний, але по-своєму непоганий хлопець, «десантник Сєрьога», і, звичайно, рудий клоун Ж, який ніколи не сумує.
Під дверима Держдуми вже скребуться і виють такі персонажі, порівняно з якими всі вищезгадані можуть здатися запеклими лібералами і борцями за права людини. Ось, наприклад, 52% росіян тією чи іншою мірою позитивно оцінюють діяльність Сталіна. Але в депутатському корпусі шаленихсталіністів майже немає, самі сором’язливі, які все більше про «ефективного менеджера з окремими перегинами». А от так, щоб «Сталін наше все», так ні. До нового скликання Держдуми має шанси увійти група шаленихсталіністів на чолі з Миколою Стариковим, лідером партії «Великая Россия» і руху «Антимайдан».
Увесь минулий телесезон сталініст Стариков не вилазив з телевізора, завалив своїми творіннями всі книжкові магазини. А оскільки все, що він може сказати і написати, вже сказано і переказано, наприклад, у «Короткому курсі історії ВКП(б)», то Стариков вигадав чудовий хід, до якого ніхто до нього не додумався. На книжкових полицях магазинів з’явилася «Психологія народів і мас» Густава Лебона з передмовою Миколи Старикова. Причому слова «передмова Миколи Старикова» винесені на обкладинку, а прізвище Старикова надруковане таким самим кеглем, як і прізвище Лебона. Тобто читач має думати, що книжку написали разом Лебон і Стариков. Ну, як Ільф і Петров, разом.
Якщо нащадки французького психолога, який написав свій суперечливий, але вельми цікавий текст 120 років тому, не влаштують публічний скандал з приводу знущання над ім’ям свого предка, нас найближчим часом чекають дивовижні книжкові новинки. Непогано виглядала б Біблія з розлогою передмовою і підрядковим перекладом депутата Лугового або «Злочин і кара» з коментарями Гіркіна-Стрєлкова. Можна порадити Олексію Венедиктову видати гегелівську «Науку логіки» з коментарями Лесі Рябцевої.
Не менш цікаві постаті прямують у російську політику з анексованого Криму. Місцевий прокурор Наталія Поклонська нещодавно вирішила зробити переворот в історичній науці і заразом виправити майбутнє Росії. Вона заявила, що зречення престолу російського імператора Миколи Другого не має юридичної сили. Поклонська знає, що оскільки цей папірець підписаний олівцем, то і жодної юридичної сили не має. От якби Микола Олександрович написав заяву «Паркером», то інша річ, а так це фільчина грамота якась, а не зречення самодержця. Їй, щоправда, одразу ж відповів член Ради Федерації Костянтин Добринін, мовляв, не хвилюйтеся, кохана наша прокурорша, все з цим зреченням було окей, оскільки імператор по життю є Божий помазаник, то й виробляє в цьому житті все, що заманеться. І зречення може писати тим, що під руку трапилося, хоч цвяхом по залізу.
Але громадську підтримку і висвітлення в пресі мала саме прокурор Поклонська, а не сенатор Добринін. Публіцист Єгор Холмогоров у «Вестях» миттєво підхопив ідею перетворення Росії на монархію, а в «Единой России» набирають сили ідеї зробити Поклонську депутатом Держдуми від цієї партії.
Ще один персонаж нової хвилі «елітної путінської гвардії» Олександр Залдостанов на прізвисько «Хірург» останнім часом також не вилазить з новин. Минулого тижня головне державне інформагентство «РИА «Новости» повідомило, що «Ночные волки» 21 серпня організовують у Севастополі патріотичне байк-шоу. Як пояснив «Хірург»: «Байк-шоу міститиме особливі смисли і посили не лише росіянам, а і європейцям». І далі «Хірург» розкрив джерело свого творчого натхнення: «Ідею шоу підказала ситуація, що склалася навколо марш-кидка «На Берлін». Стало відомо, що байкери представлять глядачам «свій погляд на Перемогу крізь призму сучасної історії, де Перемога з’явиться в образі Христа». Оскільки «ситуація, що склалася навколо марш-кидка «На Берлін», полягала в тому, що «Хірурга» і його банду просто нікуди не пустили, то ідея «посилу європейцям» по-людськи зрозуміла. Незрозуміло, щоправда, до чого тут Христос...
Вся ця нова хвиля персонажів, які прямують у владні структури й у лідери громадської думки, відрізняється від старих бійців путінської більшості кількома речами. По-перше, вони всі є абсолютними неофітами, не мають у російській політиці жодного коріння, що робить їх повними відморозками, здатними абсолютно на будь-яке шаленство. По-друге, якщо стара путінська гвардія раніше мала якісь зв’язки і зачіпки на Заході, то ці на Заході нічого не мають, і в цьому сенсі у них імунітет проти персональних санкцій. І по-третє, всі ці люди за психологічним складом і стилем мислення є класичними екстремістами на кшталт відморозків ІГІЛ. Саме така гвардія потрібна Путіну в умовах, коли він сам загнав себе в кут, і його поведінка в наступні два роки нагадуватиме паніку скаженої тварини.
