Очима дитини

Катерина КОВРИК, чотирнадцять років:

— Було б дуже добре, якби на телеканалах було більше сюжетів про нові виставки, якісь відкриття, театральні прем’єри. Мені це було б цікаво. Якби була можливість зробити свою передачу, то, напевно, це було б ток- шоу. І не має значення, на яку тематику.

Оксана ГУДИМА, чотирнадцять років:

— Дивлюся телевізор тільки тоді, коли на це є час. Але без телебачення жити б не могла. Адже ТБ — це, насамперед, гігантське джерело інформації. Вважаю за краще дивитися музичні канали. Для мене цікава інформація про сучасну музику. Дивлюся ще цікаві фільми, але не просто цікаві, а пізнавальні. Хотілося б у дитячих передачах дивитися на творчість наших ровесників, бачити, як живуть наші діти, чим вони захоплюються, якiй музицi надають перевагу, як, зрештою, одягаються. Загалом, дізнаватися про все, чим живуть сьогодні діти.

Юрій КОЛІСНИЧЕНКО, тринадцять років:

— Телевізор дивлюся щодня. Але якби був вибір — подивитися телевізор чи погуляти з друзями, то вибрав би прогулянку.

Вважаю за краще дивитися історичні програми, оскільки я цікавлюся історією. Також цікаво дивитися програми про різні напрями в музиці. Побільше б програм про історію і живопис. Адже про музику є вже багато передач, а про живопис — щось мало .

Ганна СИМОНЕНКО,

п’ятнадцять років:

— Дивлюся абсолютно різні передачі. Потім, після перегляду, люблю обговорювати почуті новини. Хотілося б дивитися по телевізору більше передач про мистецтво. Зокрема, про музику. Хоч у нас і є музичні передачі, але таких, де б звучали опера, балет, практично немає. Хотілося б, щоб на телебаченні було більше сюжетів, де б розповідали про різні виставки, художників. Звичайно, про відомих художників десь і згадують, а про дітей нашого віку, серед яких також є таланти, ні. У них є свої виставки, але про них ніхто нічого не знає. Якби була можливість зробити свою передачу, то це була б програма про живопис, його стилі.

Щоб діти слухали і знали, що є певні явища в мистецтві, що є такі самі, схожі на них діти, які займаються цим мистецтвом. Адже багато дітей не знають, як малювати гравюри, як влаштувати концерт. Такі передачі дуже потрібні для загальної освіти.

Ірина ДЖУС, чотирнадцять років:

— Дивлюся, переважно, сюжетні фільми. Але тільки цікаві, з яких можна щось для себе почерпнути. Люблю дуже програми про природу. Добре такі програми робить Бi Бi Сi. Длямене цікаві програми, які несуть в собі новизну. Люблю дивитися передачі і про щось несподіване. Наприклад, «Телевізійний центр моди» на ICTV. Більше б передач про мистецтво, тому що нині їх дуже мало. Особливо мало — про образотворче мистецтво. Крім того, в цій сфері сьогодні існує занепад, але телебачення нам про це не повідомляє. І ще одна проблема, яка мене дуже непокоїть. Дуже багато цікавих, сюжетних фільмів ідуть пізно ввечері. Не можу зрозуміти, чому? Такі фільми могли б дати багато нового, цікавого дітям і студентам.

Анастасія ФУРСА, дванадцять років:

— Дивлюся телевізор, коли є вільний час. Люблю розважальні передачі, але тільки ті, з яких я про щось дізнаюся.

Наприклад, «Що? Де? Коли?» або «Брейн-ринг». Я б зробила передачу про життя тих українських акторів, які самі по собі видатнi, але ми їх не цінуємо.

Про тих, на кого ми дивимося у багатьох виставах, у театрах, деяких фільмах. Там вони грають, і ми не знаємо, які вони в житті. Тому я б і сама хотіла дізнатися про життя цих акторів, і щоб інші також побільше довiдалися про цих людей. Про тих людей, які працюють щодня, а не тих, які знялися в одному або двох фільмах і вважають себе знаменитостями. Мені здається, що працю справжніх акторів повинен побачити кожен. Думаю, що люди, які очолюють каналами, знають, що необхідно молодому поколінню, але лише частково. Їх слід до цього підштовхувати.

Оксана ТРОХИМЧУК, п’ятнадцять років:

— Телевізор дивлюся рідко. Мені подобаються науково-пізнавальні передачі.

Я займаюся балетом, тому цікаво подивитися, які бувають конкурси у цьому жанрi. Цікаво подивитися і сам балет.

Думаю, що наші телевізійники знають, що потрібно молодій аудиторії, але їм би не завадило прислухатися до дітей.

Вікторія КРУТОВА, дев’ять років:

— Люблю дивитися цікаві фільми. Наприклад, романтичні. Іноді люблю дивитися фантастику. Хотілося б бачити побільше фільмів, де грають мої улюблені актори. Такі, скажімо, як Джекі Чан. Також хотілося б побачити по телебаченню виступи дітей-ровесників та наших друзів.

Тарас САХНО, дев’ять років:

— Дуже люблю фільми, де знімається Джекі Чан. Люблю мультики. Передачі про артистів. Страшенно полюбляю комедії. Побільше б їх було на екранах! Дуже цікаві для мене старі фільми.

Цікавлюся історією, тому з задоволенням дивлюся фільми про Богдана Хмельницького.

В’ячеслав ОЛЬШАНСЬКИЙ, чотирнадцять років:

— Я взагалі не дуже часто дивлюся телевізор: багато уроків. Крім того, я ще відвідую додаткові заняття. Але люблю дивитися інтелектуальні, розважальні, музичні та інформаційні програми. Якби мав змогу зробити власну передачу, то робив би її про театр. Адже сьогодні дуже мало інформації про театральне мистецтво саме як про мистецтво. Багато людей не мають змоги безпосередньо подивитися спектакль. Однак вони не можуть побачити його і по ТБ. Треба щось робити!

Влада МАРЧАК, тринадцять років:

— Телебачення дивлюся не дуже часто, бо не вистачає часу через навчання. Але люблю дивитися розважальні передачі. А також інформаційні, що дають нам знання, які потім ми можемо використати в нашому навчанні. Я не можу сказати, що в мене є улюблені передачі, але коли мені все ж таки вдається сісти перед телевізором, люблю дивитися передачі культурологічного спрямування.

Катерина БУЦЬКА, чотирнадцять років:

— Полюбляю дивитися інтелектуальні та культурологічні передачі.
Шкода, що сьогодні таких передач для нас дуже мало.
Але коли, наприклад, показують спектакль, це дуже цікаво. Особливо, якщо люди з тих чи інших причин не можуть відвідати театр. Звичайно, було б краще, якби була телевізійна афіша.
Цікаво було б дізнатися, що зараз десь розпочинається опера, концерт, балет або спектакль.
Прикро, що дуже багато цікавих фільмів та передач йдуть пізно вночі. Не всі мають змогу їх подивитися.
І взагалі, хотілося, щоб було більше розважальних та інформаційних передач.

Владислав БАГНЮК, чотирнадцять років:

— Дивлюся телевізор щодня. Люблю серіали, якісь пізнавальні програми. Наприклад, про молодь, про їхню сучасну культуру. Дивлюся і новини. Зробив би якусь екстремальну програму, тому що я займаюся туризмом і мені це близьке. Мені подобаються програми на зразок «Останнього героя».

Ще хочеться підняти питання про те, що на телеекранах показують багато насильства.

Це негативно впливає на людей. Чомусь пізно вночі йдуть інтелектуальні проекти, а коли діти приходять зі школи — показують якісь збочення. Я вважаю, що це слід виправляти.