Оксана МАРЧЕНКО: «Через державні новини влада пропагує свою роботу»

— Оксано, з чим пов'язана така різка зміна іміджу? Адже Оксана Марченко у ранковій програмі «Доброго ранку, Україно!» та ведуча новин від «УТН» — це різні люди?
— Може, когось Оксана й приваблювала у «Доброго ранку, Україно!», мене — ні. Зміна іміджу пов'язана з внутрішніми змінами. Я стала іншою з народженням дитини. Кар'єру мами, як колись писала ваша газета, я вже зробила. Настав час зробити так, щоб тебе пізнавали і знали, адже у цьому сенс нашої роботи, бізнес ведучих, що є обличчям каналів. Після декретної відпустки я повернулася до редакції, де працювала з самого початку, адже редакція «Доброго ранку, Україно!» колись була у складі «УТН». Треба було з чогось починати. Хоча не можу сказати, що ця робота дає мені можливість реалізуватися повністю. В «УТН» я позбавлена живого спілкування, можливості виразити свої емоції.
— Що ж тримає в «УТН»?
— По-перше, це можливість не втрачати форму. Це не означає, що я не працюю над іншими, у тому числі й власними, проектами. Я готова зробити щось своє. Проте «УТН-Панорама» — це робота prime-time на всю Україну, а я працюю кожного дня через тиждень — і гарна практика, і нагода заявити про себе, щоб потім з'явитися в авторській програмі не незнайомкою. Власне, це заробляння грошей на перспективу. Не може у нас все залишитися догори ногами. У всьому світі — це бізнес, а рейтингові ведучі цінуються, у тому числі й матеріально. Я дуже жалкую за тим, що на Першому каналі не ведеться політика розкручування телевізійних ведучих. Вже з'явилося чимало нових програм на каналі. Їхнi ведучі є обличчям каналу, і ганьба, що про них не знають. Я не хочу працювати 20 років, щоб врешті хтось запитав: а хто вона така? Це не амбіційність, а специфіка роботи.
— Оксано, чому «УТН», маючи прекрасні можливості доступу до інформації, технічного оснащення, не використовує їх для модернізації подачі новин?
— Якщо ви помітили, то у нас з'явилися і прямі включення, і телемости на досить пристойному рівні. Можливо, це відбувається не так часто, як хотілося б, та й багато актуальних подій проходить повз нас. Як на мій погляд, причина у застарілій структурі «УТН», її розмитості, недостатньому фінансуванні, у тому числі й тому, що хороший журналіст не буде сидіти за копійки, які платять на державному телебаченні. Тому на «УТН» працюють, як мені здається, лише патріоти справи.
— Чи не виникає конфлікт між особистою думкою про події та тим, як подаються новини в програмі?
— Буває. Але сміх чи обурення залишається за кадром. Одна людина ніколи не зробить революцію, і це не потрібно. Усе відбудеться еволюційно. На мій погляд, Українські телевізійні новини такими є, бо вони такі вже давно.
— Ви говорите про нові телепроекти, а чи не боїтеся ви, що робота в «УТН» може підірвати довіру до вас у глядачів, що дивляться не лише державні новини і можуть співставити якість інформації. Я маю на увазі те, що державна ідеологія чи ідеологія певних державних мужів, відображена у новинах, рикошетом може вплинути й на ваш імідж?
— Не думаю, що мої майбутні програми будуть політичного характеру, щоб мені довіряти чи ні. Але якщо я зараз не переконлива, то про це можна подискутувати. Я — не диктор і не відчуваю у собі якоїсь зацикленості. Думаю, що авторська програма дозволить глядачам розкрити в мені інші сторони.
Тим паче, я вважаю необ'єктивним порівнювати «УТН» з іншими новинними структурами. Перш за все тому, що «УТН» — єдині державні новини. Вони фінансуються з державного бюджету, і хочуть того чи ні повинні знайомити людину з указами Президента, постановами Кабміну, Верховної Ради — бути рупором влади. Через державні новини влада пропагує свою роботу. Офіційна інформація — наша специфіка, це те, що навряд чи дозволять собі інші канали.
— Ви сказали, що ваші майбутні проекти не пов'язані з політикою. Мова йде про конкретні пропозиції?
— Робота почнеться, очевидно, восени. У мене є декілька проектів, розроблених на базі інтерв'ю у стилі тележурналу. Я хотіла б, щоб це було побачення з людьми, яких щось об'єднує. Такі собі історії життя з несподіваними зустрічами в ефірі. Також я отримала пропозицію робити авторську вечірню програму та світські новини з України та всього світу. Об'єктивно, я б хотіла залишитися працювати на Першому національному каналі, який може і повинен стати міцним, у тому числі й фінансово. Адже він охоплює всю Україну, знаний і найстабільніший.
— До речі, подейкують, що вас запросили на прослуховування на телевізійну службу каналу «1+1», але відмовили з формулюванням: «занадто красива». Наскільки краса заважає жити?
— Мені сказали, що я не новинна ведуча, а моя зовнішність домінує над змістом новин. Прослуховування тривало п'ять днів, і мої «екзаменатори» ніяк не могли налаштуватися на те, що я кажу. Вони дивилися, а не слухали. А щодо краси, мені приємно, коли моєму коханому кажуть, що у нього гарна жінка, але для роботи потрібні інші риси. ТБ — не конкурс краси. І, як пам'ятаєте, експеримент зробити ведучими програм дівчаток-моделей не вдався.
— Чи збираєшся продовжувати концертну роботу?
— Дуже це люблю. За останній час були «Людина року», презентація «УТН», концерти на стадіонах під час виборів мера. Але цього замало. Нещодавно я отримала дуже цікаву пропозицію від концерну «Опера», який організовує турне українських виконавців по Канаді — по містах, де проживає українська діаспора. Це місяць відповідальної і творчої роботи. Не буду загадувати, але пропозиція мені дуже до душі.