Олександр БОГУЦЬКИЙ: «На українському ринку телебачення може стати вдалим бізнес-проектом — за умови, якщо бу де ринок»
а дев’ять років існування телеканалу ICTV (саме 15 червня вперше в ефір вийшла «зірка телебачення України») біля його штурвалу змінилося декілька команд. Остання зміна керівництва відбулася у вересні минулого року. Нова команда на чолі з генеральним директором каналу Олександром Богуцьким, сформована на базі телекомпанії «Вуличне телебачення», свою роботу зосередила на інформаційному блоці мовлення. Якщо раніше «головним» постачальником рейтингів на ICTV були американські серіали для дітей, то тепер найпривабливішим продуктом каналу стала інформація. На питання «Дня» напередодні неювілейної дати відповідає Олександр БОГУЦЬКИЙ .
— Ваша команда прийшла на ICTV у вересні минулого року з налаштованістю зробити «маленьку революцію». Ви розробили нову мережу мовлення, запропонували нову концепцію інформаційних програм — і сподівалися на великий успіх у глядачів. Як ви тепер оцінюєте результати зусиль команди?
— Спочатку успіх ICTV був сформований тоді, коли дев’ять років тому він став першим недержавним незалежним телеканалом в Україні. А нинi тільки національних недержавних телеканалів п’ять — і багато каналів, що розвиваються — міські й інші. Я насправді вважаю, що наша команда зробила певний стрибок в історії ICTV і рейтинги нашого телеканалу зросли у 5—10 разів. Якщо раніше середній рейтинг міг бути 0,2— 0,5, то нинi — 1,5—2 — і вже цим можна пишатися. Але багато працював і менеджмент інших каналів, що робить зростання нашої аудиторії ще більш вагомим. Нинi ми досягли збалансованої мережі мовлення, для чого на самому початку сезону ми дозволили собі експериментувати з нею. Ми зняли з ефіру сорок програм і запустили 12 нових, і сьогодні, після дев’яти місяців роботи, можна говорити про виважену мережу мовлення, яка має достатню кількість програм власного виробництва й враховує інтереси різних аудиторій. Залишилося працювати над якістю.
— Як, на вашу думку, ICTV має відбутися як бізнес-проект (на цьому ви наголошували дев’ять місяців тому) чи він залишатиметься інвестиційним проектом?
— Без сумніву, це вдалий інвестиційний проект, і логіка цих інвестицій зрозуміла. Загальний ринок реклами в Україні — 35 млн. доларів. Ринок сусідньої Румунії — 100 млн. доларів, при чому в Румунії живе 10 млн. населення. Населення ж України складає близько 50 млн., і зрозуміло, що обсяги рекламного ринку мають тенденцію до зростання. Зіставлення цих цифр свiдчить на користь українського телевізійного ринку в найближчій перспективі. Український телеканал, який має частину аудиторії в п’ять-сім відсотків населення, за умов ринку отримає мінімум п’ять-сім, можливо, і більше мільйонів доларів на рік. Поза тим, комерційний успіх таких торговельних марок, як «Корона», однозначно говорить про те, що ринок формується. Тобто — зі стабілізацією ринкових відносин у нашій країні інвестиційний проект за назвою ICTV поступово може перетворитися на прибутковий бізнес-проект.
— Відомо, що нинi відбуваються певні процеси на каналах ICTV, СТБ, Новому — приходять до менеджменту нові люди, дещо змінюються пріоритети... Яким же буде логічний розвиток цих подій?
— Місяць тому з нашої спільної з Олександром Ткаченком ініціативи відбулося декілька робочих зустрічей керівників телеканалів СТБ, ICTV, Нового, Інтеру, ТЕТ, а також радіостанцій «Наше радіо» та «Довіра». Тоді ми домовилися про формування об’єднання керівників всеукраїнських ТРК, яке б займалося лобіюванням спільних документів. Прикладів для цього більш, ніж достатньо. Наприклад, Закон «Про державну підтримку ЗМІ» передбачає, що техніка, яка ввозиться для власних виробничих потреб, не обкладається митом. Натомість, у цьому ж Законі у прикінцевих положеннях зазначено: «Кабміну у тримісячний термін подати до ВР для затвердження відповідні зміни, які мають бути внесені відповідно до цього Закону». Кабмін до ВР ніяких змін не подав і все обладнання, яке ми ввозимо до України, обкладається митом. Більше того — ми попередньо домовилися, що кожен учасник об’єднання має право «вето», що гарантуватиме вагомість прийнятих рішень для усіх учасників.
— Чи задоволені ви проектом «Свобода слова», як він буде розвиватися надалі? Ким замінять ведучого новин В. Флярковського, який пішов iз каналу?
— Проект «Свобода слова» дає можливість поєднати в одній програмі не тільки думки його авторів і ведучих, але й думки гостей. Якщо спочатку гість був лише один, то тепер у кожній програмі ми маємо можливість спостерігати за певним зіткненням інтересів: тепер гостей у студії двоє — і, як правило, з протилежними поглядами. Таким чином, зменшується вірогідність помилки в обговоренні того чи іншого питання. Інша справа, наскільки тиждень багатий подіями, чи він може бути представлений темою, яка відповідає суспільному інтересові в цей момент. Кількість же дзвінків глядачів під час інтерактивного опитування до програми «Свобода слова» демонструє, що окремі наші програми мають не менший відгук, ніж програми на «великих» каналах. Щодо розвитку програми, то він залежить від її авторів — Дмитра Кисельова та Миколи Княжицького. Це не проект каналу, це виключно авторський проект. Що ж до Владислава Флярковського, то у нього завершився контракт на співпрацю з телеканалом ICTV. Нинi він дістав запрошення очолити службу новин на телеканалі «Культура» в Росії. Співпраця iз цим журналістом стала школою для його молодих українських колег. Плануємо, що новини відтепер буде вести Дмитро Кисельов.
— Як ваш канал планує брати участь у парламентських виборах?
— Наш канал був би зацікавлений у створенні спеціальних форматів, які б популяризували саму ідею виборів. Роз’яснення механізму виборів є найреальнішим кроком до демократії. Через те, вважаю, що наш телеканал матиме таку програму. Якщо Центральна виборча комісія ініціює такий проект, то ми будемо тим каналом, який безкоштовно надасть йому ефірний час, більше того — телеканал сам буде фінансувати проект, пов’язаний із роз’ясненням механізму виборів, але — з консультаціями ЦВК.
Проте для того, щоб зробити спеціальну програму, яка б допомогла виборцеві зорієнтуватися у програмах партій, які братимуть участь у виборах, треба знайти людину, яка зможе цю програму зробити. Якщо нам вдасться вигадати якусь оригінальну ідею, пов’язану з політичними партіями, то ми її реалізуємо. Якщо ж не буде ідей — ми спробуємо провести цю тему через вже наявні програми — «Факти. Докладно», «Свобода слова», новини.
