Олександр ОЛЬШАНСЬКИЙ: Щодо інтернету Україна посіла фантастично правильну позицію

Президент компанії Imena. UA і власник інтернет-бізнесу (Mirohost.net, Banner.kiev.ua, Mail.ua, Pingwin.ua, Avanport-Design.com) Олександр Ольшанський розповів про тенденції на українському інтернет-ринку і перспективах домену .укр.

«Щодо інтернету Україна посіла фантастично правильну позицію. Через ліберальність цього ринку він дуже схильний до світових трендів. Він вже цікавий для світових інвесторів.

Але грошей ще мало. Думаю, що істотний стрибок станеться в 2011 році. У довгостроковій перспективі в Україні я б не вкладав гроші в проекти, які клонують будь-які з тих, що нині існують. Я би вкладав у проекти, які несуть оригінальні ідеї. До речі, я звернув увагу, що психологія й менталітет на різних ринках часто відрізняються. Загальновідомий факт, що мережеві ЗМІ — це феномен України. Я не знаю іншої країни, де мережеві ЗМІ мають такий вплив, як в Україні, а у нас вони мають колосальний загальнополітичний вплив. Найвідоміший і спірний світовий тренд — соціальні мережі. Відомий тому, що різкий зліт, спірний тому, що ніхто не розуміє, протягом якого часу цей зліт триватиме і як це буде монетизуватися.

На мій погляд, інтернет ще й досі не до кінця дружнє середовище для користувача. Все, що спрощуватиме і підвищуватиме цю дружність, — приречено на успіх. Ось, наприклад, ідеал «юзабіліті» — це Google. Чим простіше — тим краще.

Ще один тренд — зміна профілю використання. Якщо раніше інтернет читали, то тепер його дивляться. Це пов’язано з приходом молодого покоління. Мої діти, яким від 10 до 17 років, інтернет вже дивляться. Зі зростанням технічного оснащення і можливості показувати відео інтернет все більше переходитиме в цю площину. І все більше з’являтиметься сервісів, заснованих на цьому.

Багато хто думає так: зараз прийдемо в Україну, всіх купимо за три копійки. Але з’ясовується: що, по-перше, не три копійки, по-друге, — хороше не продається, по-третє, з’ясовується, що ми тут самі з вусами. Думаю, що українські компанії пристойно зміцніли. Крім того, наявність вітчизняного капіталу на розвиненому ринку знижує ризики для іноземних інвесторів. І з урахуванням світових тенденцій до «обережного» інвестування, я думаю, що велика частина інвестиційних угод укладатиметься таким чином, щоб частка українського капіталу залишалася відчутною.

ICANN почав виділяти домени для країн з нелатинськими символами. Це робиться в рамках експерименту. Деякі країни захотіли брати участь, наприклад, Росія з доменом .рф. Україна начебто теж захотіла приєднатися до цієї ініціативи і отримати домен .укр. Оцінюючи те, що відбувається довкола цього питання, скажу, що в цілому ідея отримати кириличну зону для нашої країни — позитивна. Але явний недолік прозорості в цьому процесі породив справжню хвилю чуток і домислів. Заявка подана від імені України, Українським мережевим інформаційним центром (УМІЦ). Ця структура була створена сім років тому низкою громадських організацій і державних органів із метою розробки правил та процедур, які стосуються адміністрування домену .UA і делегування в ньому доменів користувачам. На жаль, за минулий час УМІЦ так і не зміг запропонувати ринку розумну альтернативу, адміністрування .UA що існує де-факто з 2001 року системі. Процедура ухвалення рішень у цій організації (а точніше, в Координаційній раді) непрозора, засідання проводяться рідко і, як правило, в закритому режимі. Крім того, часта зміна представників відповідних державних органів (у зв’язку зі зміною посад) не сприяє швидкому ухваленню рішень. Кількість реєстрацій доменів — це віддзеркалення кількості користувачів інтернету, але із запізненням приблизно в три-чотири роки. Виходячи з цього, якщо ми візьмемо кількість нових користувачів мережі в 2009 році, то зрозуміємо, скільки приблизно реєстрацій буде в 2013 році.

Загалом, рано чи пізно доменів буде стільки ж, скільки людей або навіть більше, адже це єдина цифрова власність у Мережі. Така фундаментальна цеглинка цифрового світу. Адже все, чим може володіти людина, або компанія в інтернеті, — зав’язано на власному домені. І це атрибут, який виконує в новому світі таку ж роль, як власна назва».