Перед Революцією

Уночі з 1 на 2 листопада о 00.30 на телеканалі «1+1» дивіться програму «Аргумент-Кіно» та український фільм «Зелена кофта» (2013). Крім того, в студії відбудеться розмова з режисером стрічки Володимиром Тихим — про витоки й фільмування картини, про українське суспільство, про творчість, про кіноглядача та перспективи українського кінематографа.

«Зелена кофта» Володимира Тихого, що отримала престижний приз міжнародного журі критиків (FIPRESCI) на Одеському МКФ 2014 року, в українському кінотеатральному прокаті жанрово позиціонувалася як психологічний трилер.

Сюжет фільму розгортає драматичну історію юної школярки, яка через власну необачливість втрачає молодшого брата. Після чого стикається з безпорадністю рідних, із байдужістю соціальних інституцій та зрадою близьких людей. Дівчина лишається наодинці з власним горем і чинить правосуддя своїми руками — безкомпромісно і жорстоко.

Події, зображені в «Зеленій кофті», відбуваються в Києві 2010-х років. Нині можна сказати навіть певніше, для чого фільм дає очевидні підстави: сюжет картини розгортається в передреволюційному Києві, що потерпає від браку солідарності, щоб у фіналі вибухнути «коктейлем Молотова».

Перед нами постає моральний вибір соціальної драми. Радше драми, ніж трилера. І тут читаються українські сюжети як останніх десятиліть, так і останніх років — безкарність «господарів життя», поле мовних протистоянь та інвазія «русского мира», «педофільський» дифамаційний скандал, а загалом — брак повітря суспільної свободи та відсутність соціальної справедливості.

Із Володимиром Тихим два роки тому відбулася перша зустріч в «Аргументі-Кіно», коли демонструвалися короткометражні фільми із соціально провокативних проектів під так само викличними назвами — «Мудаки. Арабески» та «Україно, goodbye!» На той час «Зелена кофта» вже була готова й мандрувала найповажнішими міжнародними кінофестивалями, зокрема, входила до конкурсних програм на МКФ у Сан-Себастьяні та Варшаві.

Але революційні події наступної зими змінили якщо не все, то дуже багато. Володимир Тихий став одним з ініціаторів та провідників кінематографічного руху «Вавилон’13», за яким вже нині нараховується понад дві сотні різної тривалості документальних фільмів про революцію та війну.

За цей час, зокрема, й одверто розкрилися, вийшли зовні головні соціально-психологічні контексти «Зеленої кофти». Приховане для когось стало очевидним для всіх. А вихід фільму на українські екрани першого пореволюційного місяця ніби позбавив стрічку певного пророцтва.

Утім, про все це — про задум, створення й екранне життя «Зеленої кофти», про «Вавилон’13» та візію майбутнього українського кінематографа — в розмові з Володимиром Тихим у студії програми.