Перший «інтерівський» «Золотий Георгій» на міжнародному рівні
9 грудня у київському Будинку кіно відбулася заключна церемонія нагородження переможців, проведеного під патронатом Міністерства внутрішніх справ, Державної митної служби і податкової адміністрації України Третього конкурсу телерадіопрограм на правоохоронну тематику «Золотий Георгій» , який набув статусу міжнародного. У цьому році в конкурсній програмі взяли участь 299 присвячених проблемам права щоденних, щотижневих випусків, інформаційно-публіцистичних, аналітичних програм, сюжетів, репортажів, роликів, художніх фільмів, серіалів і, що може здатися досить несподіваним, гумористичних передач з України, Росії, Білорусі, Казахстану та країн Балтії.
«Інтерівська» служба журналістських розслідувань, очолювана Костянтином Стогнієм, на цей раз стала дипломантом і переможцем одразу в семи номінаціях.
У номінації «Публіцистична програма» кращою була визнана робота «Херсон. Кіднепінг» (проект «Вовремя»), у номінації «Корпоративна програма» переміг проект «Кримінал» спільного виробництва УНТК «Інтер» і ЦГЗ ГУ МВС України в місті Києві, представлений прем’єрним випуском, присвяченим роботі спецпідрозділів.
Гран-прі — «Великий Георгій», якого, згідно з положенням фестивалю, програма удостоюється тільки один раз, уже вдруге отримував Костянтин Стогній. Минулого року приз (статуетка Георгія Змiєборця) дісталася програмі «Вовремя», тепер же, згідно з підсумками загальної сумарності балів, набраних під час міжнародних фестивалів, нею нагороджений новий проект — «Кримінал».
— Боротьба була досить складною, — признається Костянтин Стогній. — Адже досі конкурс був всеукраїнським, і перемагати, чесно кажучи, було легше. Зараз, коли я побачив серед номінантів таких серйозних професіоналів, як Кирило Набутов з програмою «Адамове яблуко», проект «Кримінальна Росія», серіали «Маросейка, 12», «Менти», то зрозумів, що конкуренція буде досить напруженою. Вважаю, те, що «Золотий Георгій» вийшов на міжнародний рівень, продиктовано часом. По-перше, важливо, щоб журналісти перестали «варитися у власному соку», а по-друге, хоч у кожній з країн-учасниць і існують свої внутрішні проблеми, злочинність, як показує досвід, не має кордонів, оскільки вони існують лише для чесних людей, яким немає чого щось приховувати або переховуватися самим.
