Польське громадське ТБ: за і проти

У минулих номерах «Дня» ми уже публікували відповіді мешканців Західної України на запитання: «Ви, напевно, дивитесь програми телебачення країн Східної Європи. У чому його відмінність від нашого, вітчизняного? А від російського? На ваш погляд, чи втрачає щось глядач основної частини України, не маючи можливості дивитися східноєвропейське ТБ?» Звісно, ніяка з точок зору не може бути істиною в останній інстанції. Проте це міні-опитування телеглядачів цікаве не тільки у зв'язку з аналізом рівня вітчизняного ТБ у контексті телебачення інших країн. А й з точки зору дискусії про функції, специфіку і особливості глядацького сприйняття саме громадського ТБ, до якої телеклуб «Дня» прагне заохотити своїх читачів. Як відомо, у деяких західних країнах громадське ТБ є незмінним атрибутом демократії, певним розв'язанням проблеми неминучої заангажованості ЗМІ чи то державними інститутами, чи то приватними власниками, які мають власні політичні і бізнесові інтереси, чи то смаками масової аудиторії. Та, як відомо, навіть у родоначальника системи громадського ТБ у світі — британської телекомпанії Бі-Бі-Сі — існують проблеми: і фінансового характеру, і у зв'язку з явно звуженою аудиторією. В Україні вже давно ухвалено закон про громадське ТБ, який, однак, не реалізований. У найближчих випусках телеклубу «Дня» ми запропонуємо читачам аргументи професіоналів у сфері ТБ «за» і «проти» ідеї реалізації в країні громадського мовлення. Одночасно ми розкажемо детальніше про суть цього феномена, його вплив на громадську думку і існуючі шляхи створення ГТ саме в умовах України. Ми обов'язково опублікуємо і роздуми наших читачів на цю тему.

Наталя ЛІГАЧОВА, «День»

Для більшості мешканців Рівненщини іноземне телебачення не є якоюсь дивиною. Ось уже понад чотири роки місцева телекомпанія «10 канал» практично щодня транслює польське громадське телебачення. І хоч програми цього каналу виходять у вельми незручний для перегляду час — вдень, його все ж дивляться і дуже активно. У той же час думка про цей канал у глядачів досить неоднорідна.

Оксана ФУСИК, редактор служби інформації телекомпанії «10 канал»:

— Польське громадське телебачення мені нагадує наш канал УТ-1. Багато всіляких суспільно-політичних, культурологічних, історичних програм. У той же час їхній професійний рівень, на мою думку, не вищий, а часто і нижчий, аніж на наших загальнонаціональних каналах. Принаймні розважальні програми гірші за ті, що можна побачити на каналі «1+1».

Людмила ПЕТРУК, учитель:

— Польське громадське телебачення дещо нудне, але воно виконує важливу суспільну функцію, даючи досить повне уявлення про свою країну і світ. Незважаючи на мовний бар'єр, я його дивлюся дуже часто. Дуже подобаються новини, вони йдуть частіше, ніж на наших каналах, і зроблені краще. Загалом же рівень польського громадського телебачення від наших каналів, на мій погляд, особливо не відрізняється. До плюсів польського телебачення можна віднести велику кількість фільмів і серіалів.

Петро КОНДРАТЮК, підприємець:

— Я зараз польське телебачення взагалі не дивлюся, купив собі супутникову антену. Раніше іноді по «10 каналу» дивився польське телебачення. У них багато своїх художніх фільмів і серіалів, які кращі від бразильських і мексиканських. У нас же свого кіно на телебаченні майже немає. До речі, зараз я дивлюся здебільшого через супутник НТВ і РТР, і вони також прагнуть дати якомога більше своїх фільмів і серіалів. А у нас, крім «Роксолани», я не пригадаю українських серіалів. Дивитися ж ці нескінченні латиноамериканскі історії вже просто сил немає.

Загалом ці думки відображають настрої основної маси телеглядачів. У той же час все більше людей намагається купити супутникові антени, які останнім часом істотно подешевшали. Особливо великим попитом користуються невеликі прості антени, за допомогою яких можна приймати деякі російські канали.

Юлія КОНОВРОЦЬКА, прес-аташе Генерального консульства Республіки Польща у Львові:

— На мою думку, на польському телебаченні більше аналітично-політичних програм. Скажімо, мені як професіоналу в галузі політики подобається програма «Монітор Відомості», де фахівці обговорюють найважливішу проблему дня. На жаль, в Україні таких програм немає. З ваших телеканалів мені найбільш імпонує «1+1». Крім того, велику перспективу має регіональне телебачення, однак йому бракує коштів. Те, що українське регіональне ТБ дивляться, відчуваю по своїй роботі — після деяких випусків програми новин «День», яку виробляє львівське державне ТБ. Важливим для польських громадян, що перебувають за кордоном, та етнічних поляків, що мешкають за межами Польщі, є елітарний канал «Полонія». В Україні, наскільки мені відомо, нема його аналога, хоча є чимала діаспора, яка має потребу в ньому. Польські телеканали можна дивитись у всій Західній Україні. У той же час у нас доволі програм, які були б цікаві мешканцям інших регіонів вашої держави. Адже наші культури є подібні. До того ж з'явилося чимало публікацій про польсько-українські взаємини. Зрештою, деякі популярні телесеріали часом швидше демонструються на польських телеканалах.