Про школу інфографіки «Дня» та європейський досвід
Сухі інформаційні дані та цифри «День» усі ці роки активно використовує як «живу» інтерактивну мову фактів. Схеми, таблиці, графіки, колажі... — для наших читачів уже давно є звичним явищем, що допомагає додатково «увійти» в текст, виконує роль концентрату важливої інформації та естетично довершує зовнішній вигляд шпальт. А упродовж останніх кількох років «День» пішов далі, зробивши ставку на сучасну інфографіку, яку для нас виконує журналіст Ярина Михайлишин. За цей час на сторінках газети, у глянці «Маршрут №1» та сайті «Україна Incognita» з’являлося понад сотню унікальних інфографік на найбільш актуальні теми — «Тиждень протестів на Грушевського», «Євромайдан: досягнення», «Пам’ятка українському мітингувальнику», рубрика «Мандрівна країна: Крим, Південь, Галичина, Київщина і Черкащина...», окремий проект «101 причина Любити Україну» тощо. Кожна інфографіка — активно тиражується в соціальних мережах та блогосфері.
— Буквально два роки тому серед світових медіа відбувся справжній бум інфографіки. Це був своєрідний тренд, хіт «сезону», щось нове та шалено популярне, хоча графіки, ілюстрації та схеми мають уже більш ніж трьохсотрічну історію у газетах. Проте активний розвиток соціальних мереж, зростання кількості відвідувачів веб-сайтів робили свою справу — Інтернет перетворився на основний канал інформації, і традиційні способи подачі інформації вимагали відповідних змін. Саме тоді ми вирішили робити перші спроби в інфографіці й почали розробляти її для проекту «Україна-Incognita». Це були дуже потужні й деталізовані тексти на історичну тематику. Читачу, в якого 20 хвилин на прочитання новин зранку і трошки більше ввечері, потрібно було допомогти розібратися в усьому цьому. Або хоча б зацікавити його настільки, щоб увечері він точно знайшов час дочитати весь матеріал. І нам це вдалося. Проекти були популярні, ми почали розширювати діапазон тем, технічних засобів, прийомів та навіть мов, якими вони публікувались. Ми у «Дні» започаткували кілька серій інфографіки: «Наукова країна», «Мандрівна країна» й, зрештою, «101 причина Любити Україну». Але ринок інфографіки не стояв на місці, потужна боротьба за увагу читача тривала.
Після першої хвилі статичної інфографіки новим трендом стали більш складні інтерактивні проекти, лонгріди, інтегровані з візуалізацією тощо. Це було справжнім викликом. Тільки журналісти освоїли основи конвергентної преси (симбіоз фото— відеоматеріалів в поєднанні з більш традиційними аналітикою, репортажем та інтерв’ю), як новими необхідними навиками стали статистика, програмування та дизайн. Зважаючи на дуже радянську практику професіональної журналістської освіти, це було справжнім стрибком вище голови. Але стрибати довелось. У період Майдану нові практики впроваджувати довелось буквально на льоту, потік інформації зашкалював, актуальність інформації була критичною, зволікати часу не було. Тоді ми створили перші інтерактивні візуалізації. Роботу над однією пам’ятаю особливо чітко — інтерактивна карта повалення пам’ятника Володимиру Леніну. Без перебільшення, це була історична подія, на яку чекало не одне покоління українців. Значення цієї ментальної революції настільки велике, що сьогодні ми навіть не можемо передбачити та уявити усіх її наслідків, однак коли настане час переосмислення та аналізу, ми зможемо з винятковою чіткістю відтворити події, адже завдяки цій візуалізації у нас є унікальні дані: де, коли і з якою періодичністю основні площі та вулиці населених пунктів звільняли від комуністичної символіки. Тоді, у грудні-лютому 2014 року, робота над цим проектом була дуже виснажливою. Це був буквально 24-годинний моніторинг соціальних мереж та стрічки новин, відстежувались усі можливі канали інформації, мапа оновлювалася буквально щохвилини. Коли проект набув популярності, читачі самі писали нам і повідомляли про падіння вождя в тих чи тих селищах. Наша малесенька ініціатива переросла у всеукраїнський марафон, який допоміг вичерпно задокументувати цю історичну подію.
Сьогодні команда «Дня» активно продовжує створювати візуалізації та інфографіку. Ми намагаємося використати її повний потенціал, тому не боїмося експериментувати з новими інструментами та технологіями. Основне наше завдання — показати читачеві реальний стан речей і створити для нього такі інструменти, які допоможуть самостійного аналізувати та досліджувати певну проблему. Адже інфографіка — це не комікс заради лайків та репостів, це глибинний аналіз та синтез основного заради розуміння. Сьогодні це як ніколи актуально. Політики люблять спекулювати фактами та жонглювати цифрами. Журналісти часто потрапляють на такий гачок, синхронно повторюючи показники кращого чи гіршого «нового життя». Але цифра без контексту — ніщо. Нам потрібно бачити передумови та наслідки, щоб розуміти суть.
