Радісне каркання деканів
Рівно п’ять років тому, на початку липня 2010 року, США мали розпастися на шість частин. Гаваї повинні були відплисти під контроль Японії, Вашингтону та Нью-Йорку велено влитися до Європи, «Каліфорнійській республіці» дано наказ відійти у підпорядкування Китаю, «Техаській республіці» віддатися Мексиці, Північним штатам увійти до складу Канади, а от шоста частина гинучого супостата, рідна Аляска, неодмінно мала повернутися в лоно матінки-Росії. Це солодке пророкування робила не циганка на Казанському вокзалі, а зовсім навпаки, декан (!) Дипломатичної академії МЗС, колишній аналітик КДБ, а потім аналітик ФАПСІ, доктор наук, професор Ігор Панарін.
Щоб зрозуміти деякі безумні вчинки керівників країни треба подивитися на тих, хто шепоче їм у вухо. Ігор Миколайович Панарін і йому подібні «аналітики» шепотіли у вухо керівникам СРСР, потім Єльцину, зараз шепчуть Путіну. Розпад США на початку липня 2010 року Панарін почав пророкувати ще наприкінці 90-х, остання його книжка під назвою «Російський Крим і розвал США» видана 2015 року.
Професор Панарін не аномалія, а цілком мейнстримне явище в багатотисячному натовпі прикремлівських аналітиків, які не вилазять з ефірів федеральних телеканалів і сторінок федеральних ЗМІ. Інший декан, уже факультету телебачення МДУ, Віталій Третьяков на першій шпальті головного державного інформагентства країни РІА «Новости» 8.07.2015 опублікував статтю під назвою «Коли й чому розпадеться Євросоюз?»
Так само, як і декан Панарін, декан Третьяков своє пророкування анігіляції геополітичного опонента зробив 10 років тому. Ще 2005 року Третьяков писав: «Євросоюз розвалиться з тієї ж причини, з якої розвалився Радянський Союз, — через те, що захопив надто великий шматок території й відповідальності». Тут, щоправда, варто зазначити, що коли величина території є ознакою швидкої кончини політичного утворення, то Євросоюз явно не перший у списку на відспівування. Територія ЄС сьома в світі й становить 4.324.782 кв. км., тоді як найбільша країна у світі, Росія, розташувалася на 17.125.407 кв. км. Отже, біснування Третьякова якось одразу обертається не в ту сторону.
Утім, простежимо за перебігом деканської думки, запевняю, це вельми повчальне спостереження. Виявляється, ті, хто створював ЄС після Другої світової війни, вони просто вкрали ідею у В.І. Леніна, який і є справжнім автором Євросоюзу №1, що був створений Іллічем 1922 року й називався Радянський Союз. А нинішній ЄС — це всього лише Євросоюз № 2. Тут головне, не допустити плутанини в нумерації й стежити за думкою декана №2 (це Віталій Третьяков, якщо вважати, що Ігор Панарін у нас декан №1).
Так от, головна причина того, що Євросоюз №2 розпадеться — це те, що розпався Євросоюз №1. Треба визнати, що ідея кінця й тлінності всього сущого, за всієї своєї безсумнівності, дещо не нова, й до декана Третьякова вона була в короткій версії викладена на кільці царя Соломона, а дещо повніше — в рубаї Омара Хайяма.
Але тут справа не лише в тому, що ЄС №2 розпадеться, цінність пророкування декана Третьякова в тому, що він знає дату. Стежимо за деканською думкою. «Радянський Союз виник наприкінці 1922 року, а юридично зник наприкінці 1991 року, тобто проіснував без малого 70 років. І Євросоюз №2 розпадеться в такому ж віці. Якщо рахувати від набуття чинності Паризького договору (1952 р.), то приблизно 2022 р. Якщо за точку відліку брати Римський договір про утворення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС, або Спільний ринок набрав чинності 1958 р.), то приблизно 2028 року. Формальне оформлення ЄС Маастріхським договором (1993) — надто пізня дата».
Тобто нумерологічний метод ворожіння на датах дозволяє Третьякову призначити похорони Євросоюзу на три роки: 2022, 2028 або на 2063. Але деканові кортить побачити загибель заклятого ворога. Він не може чекати до 2063 року. І навіть до 2028 не згоден. «Я вважаю, — ухвалює вирок Третьяков, — що реальний розпад Євросоюзу до 2022 року вже почнеться й ніякого відстрочення ще на шість років уже не буде».
Коли декан Панарін робив презентацію своєї доповіді в США, то карту з цією презентацією, ту, де США розвалюються на шість шматків, розхапали на сувеніри. Людям властиво дивуватися зі всіляких аномалій на кшталт двоголових телят або сіамських близнят, яким пощастило дожити до старості. Коли американських експертів просили дати коментарі тому, що говорив Панарін, вони хором відмовлялися, оскільки в США таке коментувати непристойно.
Важко сказати, чи прикидається декан Третьяков ідіотом, коли порівнює ЄС з Радянським Союзом і пророкує цим політичним суб’єктам спільність долі, причому вважає, що причини їх загибелі схожі. Третьяков жив у СРСР напередодні його розпаду й не міг не бачити абсолютно порожніх полиць магазинів. Третьяков багато й довго бував у Європі й не може не бачити різниці. Третьяков не може не знати, що Радянський Союз був створений передусім як союз військово-політичний, а ЄС — це суто добровільне й перш за все економічне об’єднання суверенних держав, правове й політичне єднання Європи було продиктоване насамперед економічними мотивами. Утім, в критичному аналізі тексту Третьякова й насправді є щось непристойне, це як серйозно заперечувати п’яній маячні.
Тим паче що російський офіціоз переповнений подібного роду «аналітикою». Одночасно з апокаліптичним прогнозом Третьякова про долю ЄС у РІА «Новости» опубліковано такий же похмурий прогноз Володимира Лєпьохіна про долю Америки. Цей «аналітик» подібно до Панаріна також не перший рік накликає погибель на голову американського орла. Ще півроку тому, 19.09.2014, він опублікував статтю під назвою «Америка: агонія і алгоритм кінця».
Але якщо Панарін упевнений, що США згинуть через внутрішні протиріччя, то Лєпьохін знає, що цей супостат буде знищений силами Росії. При цьому Лєпьохін посилається на авторитетне джерело: «Прогноз щодо майбутнього Америки ще наприкінці дев’яностих років минулого століття був дохідливо доведений до публіки російським режисером Олексієм Балобановим — вустами Данила Багрова в кінофільмі «Брат»: «Скоро всій вашій Америці кирдик».
Заручившись настільки надійним доказом, Лєпьохін переходить до опису кончини США: «Сьогодні складно уявити собі російський триколор або якийсь інший євразійський прапор на даху Капітолія у Вашингтоні — так само, як 1941 року в лавах змучених червоноармійців нікому й на думку не могло спасти, що через якийсь час над рейхстагом майорітиме Червоний прапор. Але так буде». Цим пророчим заклинанням Лєпьохін завершив свою торішню «аналітику». А минулого тижня продовжив похорон США у статті: «США втрачають моральний авторитет, а отже, й лідерство». Лєпьохін, якого надихнув здвоєний саміт ШОС і БРІКС, що стартує в Уфі 8.07.2015, знову пророкуватиме: «США стають нецікавими світу. Однополярний світ оголив своє звірине єство, а тому втрачає перспективу».
Усі ці слова й тексти могли б викликати в найкращому разі усмішку, якби так часто подібна маячня не була керівництвом до маревної дії. Священна віра більшовиків у ленінську тезу про загнивання й вмирання капіталізму, а також про неминуче торжество світової революції змусила їх спочатку дивуватися, чому «німецькі пролетарі, одягнені в солдатські шинелі», продовжують воювати проти Республіки Рад, коли вона вийшла з війни, потім дивуватися, коли польський пролетаріат не став вітати «класово-братську» армію Тухачевського, а навіщось розбив її, здійснивши «диво на Віслі». Приблизно такий же подив відсутності пролетарської солідарності у німецьких солдатів у Другій світовій став однією з причин розгубленості й надмірних втрат Червоної аАрмії 1941-го.
Починаючи з 70-х над тезою «загнивання й вмирання капіталізму» вже поголовно сміялися: «Він, гад, звісно, загниває, але який чудовий запах!» Сьогоднішні «аналітики», схоже, геть позбавлені почуття гумору.
