Російське ТБ 9-го травня: післямова

Дев’яте травня минуло, тож у тому, що я писатиму далі у цій статті, апріорі не буде жодної нотки реклами. Хоча, з іншого боку, небагато з того, що показує російське телебачення, можна рекламувати… Так чи інакше, слід сказати, що від російських телеканалів цього дня очікувалося щось значно більш мерзенне. Реально ж… Стандартна доза самовихваляння, надування геополітичних щік, історична міфологія замість історичної правди, так само стандартна доза спрямованих проти України пропагандистських потуг, ясна річ, фільм «Мы из будущего» на одному з відгалужень НТВ, — і майже суцільна телевізійна «машина часу» на всіх каналах, яка повертала глядачів у червонопрапорне минуле доби Сталіна-Жукова. За хіба що двома винятками, про які йтиметься далі.

При цьому впадала в око певна відмінність між контентом різних каналів, в якому, утім, усе одно на першому місці стояло щось «правильне». Відтак якщо «головне» НТВ присвятило 9 травня контррозвідці – слід думати, головному чиннику перемоги над нацизмом («СМЕРШ. Легенда для предателя» та «В августе 44-го…»), то НТВ+ «Наше кино» зосередилося на показі сентиментальних стрічок воєнного часу («Машенька», «Жди меня», «Два бойца», «В 6 часов вечера после войны» тощо), очевидно, маючи на увазі монополізувати увагу глядачів старших поколінь, звернувши її на не менш «правильні» в ідеологічному сенсі фільми. А на РТР «Планета» і на «просто» РТР пішли іншим шляхом: поєднали винятки – загалом прийнятний телесеріал «Винищувачі» та непоганий – на рівні «окопної правди» — фільм початку 1960-х «На семи вітрах» із «документальною» телестрічкою «Крим. Шлях на батьківщину»; причому остання демонструвалася у прайм-тайм, а «На семи вітрах» — аж о другій ночі. Таким чином стрічки-винятки змусили працювати на політико-пропагандистські «старые песни о главном».

Що ж, це старий прийом поєднання непоєднуваного: перемога над нацистами й агресія проти українців поставлені в один смисловий ряд і сприймаються глядачами як щось однотипне.

А телеканал «Звезда» зосередився на ідейно витриманих кінокомедіях часах війни: «В 6 часов вечера после войны», «Воздушный извозчик», «Небесный тихоход» і «Беспокойное хозяйство». Цікаво, це надійшла якась настанова політуправління (чи як воно тепер зветься?) Міністерства оборони РФ чи проявлена ініціатива менеджменту телеканалу? Але за будь-яких обставин аж три «авіаційні» кінокомедії підряд – це, як на мене, перебір… А ще – о диво! – після 22 години канал «Звезда» показав публіцистичну стрічку «Звичайний фашизм» Ромма (1965 рік). Ту саму, після перегляду якої, за словами автора книги «Номенклатура» Михайла Восленського, що в 1960-х працював у ЦК КПРС, а потім вирвався на Захід, секретар ЦК з ідеології Суслов запитав знаного режисера: «Михайло Ілліч, за що ви нас так не любите?»…

Що ж стосується телеканалу «Рен ТВ», то він майже повністю абстрагувався від теми свята 9-го Травня і Другої світової війни: тільки п’ятихвилинка пам’яті загиблих плюс – у пізній час – класичний фільм Елема Климова «Йти і дивись». Хоча цей фільм, як на мене, вартий цілої десятки інших. Оце і є другий виняток, не підкріплений цього разу ніяким «кримнашем».

І, нарешті, російський «Первый канал». Тут репертуар перехрещувався, хоча, ясна річ, і не повністю, з деякими українськими телеканалами. Відбувся прем’єрний показ російської телеверсії стрічки українсько-російського виробництва «Незламна» під назвою «Битва за Севастополь», яка мало відповідає змісту цього фільму, але… Були показані в кольорі «В бій ідуть самі «старики». Прогримів святковий концерт з Красної площі. Ну, і не обійшлось без диверсантів і чекістів: серіал «Диверсант. Кінець війни» та на 99% фальшиво-пропагандистські «Сильні духом» радянських часів.

При цьому сюжети, пов’язані з наполегливо декларованою 9 травня під час урочистостей, концертів і телешоу величчю російського народу та його начебто вирішальною роллю у Другій світовій війні теж цілком уписувалися в червонопрапорну сталінську ідеологічну парадигму. Нагадаю, що на прийомі у Кремлі 24 травня 1945 року Сталін виголосив тост за російський народ, в якому, зокрема, говорилося: «Я пью, прежде всего, за здоровье русского народа потому, что он является наиболее выдающейся нацией из всех наций, входящих в состав Советского Союза. Я поднимаю тост за здоровье русского народа потому, что он заслужил в этой войне и раньше заслужил звание, если хотите, руководящей силы нашего Советского Союза среди всех народов нашей страны».

Ну, а про те, що саме СРСР, а не якісь там Об’єднані Нації, розгромив Німеччину, «вождь народів» прямо заявив перед цим, у промові по радіо 9 травня: «…Наступил исторический день окончательного разгрома Германии, день великой победы нашего народа над германским империализмом. Великие жертвы, принесенные нами во имя свободы и независимости нашей Родины, неисчислимые лишения и страдания, пережитые нашим народом в ходе войны, напряженный труд в тылу и на фронте, отданный на алтарь Отечества, не прошли даром и увенчались полной победой над врагом… Германия разбита наголову… Слава нашей героической Красной Армии, отстоявшей независимость нашей Родины и завоевавшей победу над врагом!».

Як бачимо, Путін і його команда вірно йдуть сталінським курсом, і немає нічого дивного в тому, що майже всі російські телеканали 9 травня буйно розквітли червоними стягами та міфологічними оповідями про те, що саме СРСР і передусім «керівний російський народ» виграли ту страшну війну. А відмінності між контентами різних телеканалів сприймалися як щось зарані заплановане з метою охопити пропагандою якнайширші категорії населення – хіба за винятком «Рен ТВ», якому, найшвидше, було «згори» дозволено демонструвати наявність у нинішній Росії свободи слова. Що ж стосується трансляції на деяких каналах фільмів, що містили «окопну правду», то це ж глядачеві ще треба вміти вчасно ввімкнути – і, головне, вимкнути телевізор…