Що зробило за рік Держкіно?

Чому на початку 2017 року українці можуть не побачити в кінотеатрах прем’єр вітчизняних фільмів? Чи зможе фестиваль «Молодість» відбутися в кінотеатрі «Жовтень» цього року? Як ведеться боротьба з російськими фільмами і серіалами в українському інформаційному просторі? На ці та інші важливі теми говорив цього тижня голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко під час брифінгу з приводу річниці своєї діяльності на посаді. А звітувати агентству таки було про що. Це і вихід на екран сімох українських фільмів, і кіноакції солідарності з українським режисером і політв’язнем в РФ Олегом Сенцовим, і заборона 376 російських фільмів та серіалів, і підтримка українських кінофестивалів, а саме: «Молодість», DOCUDAYS, Одеський міжнародний кінофестиваль, «Відкрита ніч» та ін., і популяризація українського кінопродукту за кордоном... Як відзначив Пилип Іллєнко, Держкіно практично щомісяця, починаючи з жовтня минулого року, брало участь у міжнародних заходах або ініціювало їх проведення, і як наслідок — розпочався процес підписання двосторонніх угод про копродукцію з Ізраїлем, Аргентиною, Грузією та іншими країнами. Хоча проблем, які необхідно вирішити в кіногалузі, не поменшало.

ОПТИМІСТИЧНІ ПРОГНОЗИ

За словами Пилипа Іллєнка, цьогорічний бюджет не дозволяє запустити у виробництво нові фільми, зараз лише дофінансовуються ті стрічки, які вже в роботі. Тож цілком можливо, що наприкінці 2016 року українські прем’єри можуть «закінчитися». Для того щоб виправити ситуацію, Держкіно, за їхніми розрахунками, потрібно 120 млн гривень, і бажано хоча б до кінця третього кварталу, тобто принаймні через чотири місяці. Проте, як зазначає Пилип Іллєнко, щодо вирішення цього питання є оптимістичні прогнози. Провівши велику кількість нарад на урядовому рівні, агентство отримало обіцянки від прем’єра та міністра культури про збільшення фінансування державного кіновиробництва уже цього року. Але конкретні цифри не звучали.

Проблема фінансування полягає не тільки в перерозподілі пріоритетних галузей, які потребують державних коштів, і не варто всі недостачі грошей списувати на війну. Більшу частину фінансування Держкіно уже традиційно отримує... в грудні, а вже 1 січня кіновиробники повинні прозвітувати за аванс. Оскільки кіновиробництво загалом фінансується за авансовим підходом, то це не дає можливості ефективно використовувати державні кошти. Саме тому державне агентство ратує за продовження терміну використання авансових платежів, які надходять для кіновиробників на наступний фінансовий рік. «Це питання потрібно вирішити раз і назавжди, інакше немає сенсу передбачати державне фінансування для кіновиробників», — вважає пан Іллєнко.

На щастя, у зв’язку з успіхом українських фільмів у прокаті поповнюється спецрахунок Держкіно, з якого агентство може фінансувати свої заходи. «Взагалі можна сказати, що завдяки фільму «Поводир» ми виконали план наповнення спецрахунку ще в січні, і до сьогодні навіть перевершили його в кілька разів», — розповідає про специфіку виживання державного агентства Пилип Іллєнко. До речі, саме завдяки цьому рахунку та економії бюджетних коштів Держкіно зможе дати більше, ніж минулого року, коштів на цьогорічний фестиваль «Молодість», який уже традиційно став знаковою кіноподією осені в Україні. Поки що йдеться про близько 450 тисяч гривень, але для цього потрібно внести зміни до наказу міністерства культури. Що ж до проведення та локацій самого фестивалю, через програму якого буцімто було спалено торік кінотеатр «Жовтень», то голова Держкіно сподівається, що «Молодість» таки зможе повернутися до відновленого легендарного місця. «Наскільки мені відомо, Київська міська рада ухвалила відповідне рішення щодо фінансування, і зараз тривають ремонтні роботи. Також я особисто належу до наглядової ради благодійного фонду, який опікується зборами коштів на відновлення кінотеатру», — каже пан Іллєнко.

ЗА РІК ЧЕРЕЗ ЕКСПЕРТНУ КОМІСІЮ ПРОЙШЛО 553 СТРІЧКИ

Заважає роботі Держкіно і стара бюрократична система. Ці проблеми агентство пропонує вирішити через удосконалення нормативно-правової бази — йдеться про реформістські кроки в галузі кінематографу. У Держкіно за рік розробили близько 20 нормативно-правових актів разом із представниками індустрії, для виправлення ситуації у вітчизняному кіно- і телевиробництві. А також низку проектів наказів Кабміну та Мінкульту, які врегульовували б порядок доступу до публічного фінансування державного замовлення. Зокрема, ці документи мають вирішити питання мінімальних ставок авторських нагород і гонорарів, які зараз, за словами голови Держкіно, «абсолютно відірвані від реальності».

Крім того, у Держкіно працюють над удосконаленням закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України», більше відомим як «закон про заборону російських серіалів». Із серпня минулого року до сьогодні агентство заборонило до показу 376 російських фільмів і телесеріалів. За словами голови Держкіно, це доволі складний процес, що потребує залучення експертної комісії. Всього за рік через експертну комісію пройшло 553 фільми та серіали. «Ми розробили проект постанови про внесення змін до положення про прокатні посвідчення, і зараз ця постанова проходить розгляд відповідно до регламенту Кабінету Міністрів та процедуру узгодження з іншими органами центральної виконавчої влади, — розповідає Пилип Іллєнко. — Також ми розробили проект наказу про накладення штрафів за порушення закону «Про кінематографію», Міністерство культури його уже затвердило і передало на погодження іншим органам, найближчим часом очікуємо його підписання».

Якщо ж відійти від усіх канцеляризмів та обіцянок, ситуація вимальовується такою. Поки що спецрахунок Держкіно допомагає агентству триматися на плаву. Але якщо нові прем’єри не з’являтимуться на екранах — не буде наповнюватися і спецфонд. Для того щоб запустилися нові зйомки, потрібне дофінансування з держбюджету і зміна системи надходження коштів загалом. А для цього потрібно реформувати стару бюрократичну машину новими поправками і нормативно-правовими актами. Та поки що за результатом великої кількості нарад на урядовому рівні — лише обіцянки.

У КАНАЛІВ СВОЇ «СЕРІАЛИ» У ВЗАЄМИНАХ

А на тлі майже захирілої української кіногалузі телеканали передають «привіти» один одному через Держкіно, скидаючи додаткову роботу на й без того завантажену експертну комісію. Як розповідають члени дорадчого органу, у каналів свої «серіали» у взаєминах. Щойно завершилася епопея, ініційована «1+1», із відкликанням прокатного посвідчення серіалу «ФЕС», що мав транслюватися в ефірі ТРК «Україна», як от уже холдинг «Медіа Група Україна» (куди входить телеканал «Україна») вимагає від Держкіно рішення щодо російського телепродукту «Гадалка» та «Слепая», який транслює «1+1». І тепер експертна комісія повинна визначити, чи це серіали, чи все ж таки програми. «Останнього разу 20 липня нам дали на перегляд пакет фільмів та серіалів із 54 назв, — коментує «Дню» Олексій Першко, кінокритик, член експертної комісії з питань кінематографії при Держкіно. — Відповідно до положення, Держкіно повинне винести своє рішення протягом десяти робочих днів після подавання документів прокатником. У складі комісії зараз залишилося близько 20 людей (зазвичай склад цієї комісії налічував 40 осіб. — Авт.). Я не розумію, чому при всьому нашому навантаженні ми займаємося ще й цим. Це не просто ускладнює роботу експертної комісії, ми взагалі займаємося не своєю справою. Це боротьба інтересів третіх осіб, а не боротьба за чистоту українського ефіру». Дуже часто це твердження можна застосувати до процесів, які відбуваються в українському кіно- і телевиробництві. І ситуація не зміниться, доки не реформується система в цілому.