Шоу реальних ситуацій
Коли восени в новому телевізійному сезоні стартував ще один проект каналу «1+1» з Ольгою Герасим’юк в ролі ведучої, на непідготовленого глядача чекав справжній, у хорошому значенні цього слова, шок. Усім відома авторка й ведуча сумних, хоча й життєстверджуючих історій «Без Табу» виявилася такою ж підготовленою й гармонійною для розважального ефіру, як і для вдумливого соціально-аналітичного. Ток-шоу «Хочу й буду» розгорнуло на екрані галерею забавних тем і ситуацій. 2004-го всі вони об’єдналися єдиною темою — кохання. Оновлене «Хочу й буду», де Ольга залишилася єдиною господинею телестудії, ось-ось стартує в телеефірі «1+1». А поки Герасим’юк у шаленому режимі знімає випуски програми й розповідає про новий формат «Хочу й буду».
О.Г.: «Від багатьох інших шоу, де розглядаються курйози й несподіванки життя, «Хочу й буду» відрізняє, насамперед, те, що воно побудоване на реальних історіях людей. Незважаючи на те, що для кожної програми пишеться окремий сценарій, майже як для фільму, в його основі лежить виключно справжнє життя. Ми будуємо наші історії за таким, скажімо, серіальним принципом, коли декілька сюжетних ліній i герої йдуть паралельно, потім переплітаються й зливаються в одну загальну тему. І в ньому на рівних беруть участь як знаменитості, так і прості смертні».
Нічого дивного немає в тому, що формат цієї передачі від початку визначає жіноче начало, замішане на переплетенні емоцій, почуттів і пристрастей. Тема кохання невичерпна. А оскільки історія кожної окремо взятої любові унікальна й приголомшлива, то говорити про вічне Ользі Герасим’юк і її команді (яка, до речі, в новому році працює відразу для двох проектів ведучою на чолі з незмінним режисером «Без Табу» Андрієм Нестеренком і продюсером Зоєю Приходько), доведеться довго.
О.Г.: «Це унікальна можливість попрацювати в такому режимі. Ми вибрали для себе невипробуваний шлях — адже в Україні ще ніколи не робився щоденний формат такого розгорнутого плану. Наша група прокладає стежину в написанні подібних сценаріїв, роботі з персонажами програми. І, звісно, без досвіду «Без табу» робити цю трудомістку роботу було б неможливо».
Можливо, немає нічого нового в тому, щоб у черговий раз говорити про любов. Але «Хочу й буду» робить акцент на тому, що йде поруч із цим головним людським почуттям, — стражданнях, підступах, інтригах, усьому тому, що робить закохану людину закоханою. Історії завжди непростих стосунків чоловіка й жінки можуть бути як видатними, розтиражованими таблоїдами, про які судачать усі, від малого до старого, так і невідомими, але несподіваним чином пов’язаними із зоряними драмами.
О.Г: «Ми не просто оспівуємо любов як світле й дивне почуття. Наприклад, у програмі про відновлення цноти ми міркуємо, чи варті чоловіки таких божевільних жертв, а якщо варті — то чи кохання це… Можливо, так, але багато кому не зрозуміле. З другого боку, як часто воно буває зрозумілим? Або інша тема — ми хочемо мати поруч гідних чоловіків. Нехай вони будуть небагаті, але в нашому житті обов’язково мають відігравати роль дороговказної зірки. Одна з передач і буде присвячена чоловікам-зіркам. Їм також є чим поділитися».
Але не тільки про жертви заради кохання розповідає «Хочу й буду». Герой одного з випусків застряг у світі своїх фобій і боїться підійти познайомитися з дівчиною лише з однієї причини: він — лівша. Здавалося б, що дивного, але з таких «несерйозностей» виростає цілий комплекс проблем, що не дають надії на щастя романтичних стосунків.
О.Г: «У дитинстві нашому герою, якого всіма правдами- неправдами намагалися переробити, завдали психологічної травми. У фіналі нашої програми розв’язати його проблему прямо запропонував присутній психіатр. Ще один «заборонений плід» — кохання між учителями й учнями — стане темою чергового «Хочу й буду». Спробуємо побачити й почути, наскільки це «жахливо». Звісно, ми вважаємо, що ідеальний варіант, коли вчителі й діти люблять одне одного. А от що відбувається, якщо вони закохуються? Цю дискусію продовжить у іншому випуску історія героїні, яка є викладачем свого чоловіка. Судіть самі, наскільки це жахливе або прекрасне почуття, якщо вона присвячує своєму чоловікові кожний день по любовному оповіданню й у зв’язку з цим потрапила до книги рекордів Гіннесса України. А її шістнадцятирічна дочка мало того що цілковито підтримує матір, ще й пише посібник для жінок «Як утримати біля себе чоловіка».
Будь-яке почуття — це загадка, майже містика. І в списку тем «Хочу й буду» містичні настрої також присутні.
О.Г.: «Ми іноді абсолютно легковажно ставимося до речей, які приносимо в дім. Не уявляємо, що може статися, якщо ми купили на блошиному ринку старовинне дзеркало? Або антикварні чарочки, як це сталося з героїнею передачі, яка вплуталася у дві божевільні любовні історії й пов’язала їх потім з фактом цієї покупки. Чим закінчилися її пригоди, можна побачити в одному з випусків нашої програми. Скажу лише, що в залі знайшовся чоловік, який позбавив її страждань»...
