Смак дитинства...
Цього разу чергова історія про гастрономічне свято, яке походить зі США
27 лютого — особливий день для усіх любителів полуниці. І нехай вас не дивує, що день літньої ягоди відзначають у холодну пору року. Кінець лютого — це вже майже весна. А в США полуницю називають «смак весни», адже це одна з найперших ягід сезону. Тож у передчутті весняного тепла, сонця та ароматів, американці святкують День полуниці. До речі, США входить до числа найбільших виробників цих ягід у світі.
Тож не дивно, що навіть взимку запаси суниці садової, як насправді зветься ця ягідка, не закінчуються. Тому 27 лютого прилавки усіх магазинів та кондитерських потопають в ароматі зі «смаком весни».
Я маю свої особливі емоції щодо полуниці і родом вони, звісно, з дитинства.
Моя бабуся вирощувала для мене полуницю сорту Вікторія — з великими плодами неправильної форми — злегка квадратними, — та надзвичайним смаком. Улітку я наїдалася свіжих ягід, а взимку на столі завжди було варення з них. Для цього варення у мене була спеціальна ложка — теж округло-квадратна, точно по формі ягід, які я виловлювала із банки. На цьому полунична історія не закінчувалася, адже «в комплект» входила ще й моя особиста тарілка із полуничним малюнком...
Тож полуниця для мене не «смак весни», а «смак дитинства». Цей смак я можу відчути, поглянувши на ложку та тарілочку, які, до речі, переїхали зі мною до Києва.
