«Сонька Золота Ручка»
«Эти руки не для скуки». Жінка на прізвисько Золота Ручка стала зіркою кримінального світу, легендою за життя і музою всіх авантюристів світу. Найсміливіші з авантюристів — кіношники — зняли про неї серіал. «Сонька Золота Ручка» починає орудувати на каналі «1+1» з 8 жовтня.
На Ваганьковському цвинтарі у Москві на ділянці № 1 є могила — справжній витвір мистецтва і предмет поклоніння злодійських справ майстрів. Написами в стилі «Помоги Соня, мы идем на дело» рясніє пам’ятник роботи міланських зодчих. Тут, кажуть, під кованими пальмами і спочиває знаменита одеситка. Але так лише кажуть. Найзагадковіша жінка кінця ХIХ століття була майстром не тільки пограбувань, але і містифікацій. Дотепер незрозуміло — чи вона вмерла в кайданах на Сахаліні, чи підставна особа. Сам Антон Павлович Чехов, що відвідав Соньку в тюремній камері, не міг повірити в її справжність, дивлячись на зацьковану жінку з мишачим поглядом.
Російські кіношники вирішили відродити міф про цю унікальну жінку. І оскільки розповісти про всі її подвиги в одному фільмі фізично неможливо, життя Соньки Золотої Ручки описали в 12 серіях. Автор сценарію і режисер — відомий кінематографіст Віктор Мережко (сюжети фільмів «Рідня», «Самотня жінка бажає познайомитися», «Польоти увi сні і наяву») вирішив сам реалізувати біографію чарівної злочинниці. «Вивчивши архіви, я був просто вражений красою таланту цієї жінки, — пояснює режисер. — Вона знала шість мов, мала блискучу музичну освіту і гіпнотичний погляд». Особливо сподобалося Мережку, що реальна Сонька була єдиною жінкою, прийнятою до кримінальної організації «Червовий валет» (до речі, роль ватажка «Червового валета» виконає сам режисер). Проте такий «кар’єрний» зліт надалі обернеться для героїні двома каторгами, трьома роками карцеру і розлученням з донькою.
У зеніті ж слави і фарту Сонька Золота Ручка легко справлялася не з одним маститим ювеліром, банкіром, бароном чи графом. За свідченням очевидців, вона не була красунею, але жінкам- спокусницям не потрібна яскрава краса, що впадає у вічі, у них є своя магія. Артистизм, дар перевтілення і талант зробити собі слухняною будь-яку людину. Софія Блювштейн мала цей дар понад усяку міру. Сонька жила обманом, тому 100 років потому ми майже нічого не знаємо про неї нічого вірогідного. За однією версією, вона народилася в бідній родині перукаря Штенделя. Мачуха з неї люто знущалася. А старша сестра ледве не перетворила на малолітню повію. У 17 років бідолашна Соня збігла з юним греком, потім залишилася одна, потім вийшла заміж за одеського шулера Блювштейна, а коли той опинився у в’язниці, сама зайнялася «сімейним бізнесом».
Спочатку Соня попадалася на подив рідко і завжди виходила сухою з води. Коли Сонька Золота Ручка вперше опинилася на лаві підсудних, про це написали всі російські газети. За кілька днів у смоленській в’язниці вона обворожила наглядачів — читала їм вірші різними мовами, розказувала байки про далекі країни... Один iз жандармів улаштував втечу і збіг разом з нею. Потім його піймали і засудили, а Соня продовжувала «бомбити» багатих дурнів. Одного разу вона обчистила навіть власного адвоката, але той все одно захищав її.
Зрештою Сонька дійсно шалено закохалася, і ця пізня пристрасть її згубила. Юний красень-злодій Володя Кочубчик легко перекваліфікувався на альфонса. Він програвав усе «зароблене» Золотою Ручкою в карти, а вона ризикувала, нервувала, помилялася, і зрештою удача їй зрадила остаточно. Після неймовірно гучного судового процесу Софія Блювштейн відправилася на Сахалін. Проводжала свою героїню вся Одеса. А її молодий коханець, відбувшись 6 місяцями «робочого будинку», став заможним землевласником на півдні Росії.
Таку ось гучну долю судилося зіграти недавній випускниці пітерської театральної академії — Анастасії Микульчиній. При цьому пройти шлях своєї героїні від 17 до 40 років. Мережко обрав свою Даму серед 70 акторок, його полонив оманливий погляд дебютантки. Настя ж, якій пощастило опинитися на одному знімальному майданчику з такими метрами, як Олег Басилашвілі, Світлана Крючкова, Богдан Ступка та ін., уже не уявляє своєї біографії без Золотої Ручки. «Мій тато з Сахаліну, мама з Одеси. Це ж головні міста в житті Соньки. На Сахаліні вона відбувала каторгу, в Одесі знайшла фатальне кохання», — говорить акторка. Містифікації та фатальні збіги неминучі, якщо мова йде про жінку, яку досі обожнюють усі авантюристи світу.
