Табуйований фільм про Ольжича представлять у Львові

9 червня, о 13:00, у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (м. Львів, вул. Бандери, 1 ) відбудеться перегляд і обговорення кінотрилогії українського режисера Аркадія Микульського «Я камінь з Божої пращі...» про Олега ОЛЬЖИЧА (справжнє ім’я Олег Кандиба), якого літературознавці називають «поетом національного героїзму». Захід приурочений до трагічної річниці: в ніч із 9 на 10 червня 1944 року гестапо закатувало Ольжича в «таборі смерті» Заксенгаузен (Німеччина).

До кінотрилогії «Я камінь з Божої пращі...», яка 2002 року була відзначена Національною премією України імені Тараса Шевченка, увійшли документальні стрічки «Ольжич» (1996), «Доба жорстока, як вовчиця» та «Незнаний воїн» (2000). У картинах ідеться про долю батька Олега Ольжича — поета Олександра Олеся (Кандиби), дитинство і навчання Ольжича в Празі. Утім, основна частина стрічки оповідає про його наукові досягнення в археології та громадянську роботу, зокрема діяльність в ОУН.

Як зазначають організатори заходу, фільми Аркадія Микульського цінні не лише з огляду на об’єктивність висновків про постать Олега Ольжича, а й змалювання на прикладі долі однієї людини трагедії цілого покоління національно-свідомих українців ХХ століття. До трилогії увійшли унікальні записи інтерв’ю чотирьох найближчих соратників Ольжича та його дружини. Представить трилогію львівським глядачам її автор.

— Історична документалістика сьогодні практично невідома глядачам. Приклад моїх картин, які кінокритик Лариса Брюховецька якось назвала «прихованими фільмами», це підтверджує, — розповів «Дню» Аркадій МИКУЛЬСЬКИЙ. — Хоч самі зйомки проекту пройшли легко: і в Україні, і за кордоном матеріал ніби сам напрошувався в руки, та майже готові дві серії кілька років пролежали у підвалах. Знаю, що після того, як картину було нагороджено національною премією, знаходилися журналісти й політики, які публічно називали мою роботу «фільмом з фашистськими віршами Ольжича». Уявляєте собі? Доки в Україні поезію Ольжича називатимуть фашистською, свідомої нації ми не матимемо. Певно, через таку оцінку фільму його так і не побачило широке коло глядачів. Задля того, щоб картину показали на Першому Національному, академік Іван Дзюба змушений був посилатися на Указ Президента про сприяння творам, які здобули Шевченківську премію. Лише після цього фільм одного разу вийшов в ефірі державного мовника в обідній час, о 12.00.

Нагадаємо, у книжковій серії «Бронебійна публіцистика» минулого року під окремою обкладинкою вийшли дві праці Олега Ольжича: «Українська історична свідомість» і «Дух Руїни». «Ольжич був щиро переконаний, що лише український націоналізм може виконати історичне завдання епохи — знову пробудити той дух нації, повернути їй віру у свої сили й піднятися на нову боротьбу за своє історичне право бути в колі цивілізованих народів як повноправна державна нація, рівна серед рівних»,   — ідеться в передмові Сергія Кота до видання книжки Олега Ольжича в серії «Бронебійна публіцистика».