Телегід

З неділі на понеділок, з 30 на 31 жовтня, о 01.35, на каналі «1+1» у програмі «Аргумент-Кіно» дивіться фільм Алєксєя Балабанова «Мені не боляче».

— «Мені не боляче» — фільм чи не найталановитішого та найсамобутнішого російського кінорежисера Алєксєя Балабанова, що, окрім своєї безкомпромісної світоглядної позиції та прозорості кінематографічного стилю, є любителем поекспериментувати, при тому сміливо ламаючи кінематографічні стереотипи, — розповідає Володимир ВОЙТЕНКО. — Сюжетна ж інтрига стрічки «Мені не боляче» така: трійко друзів, у яких є все: молодість, талант, жага життя — все, окрім грошей, запропонували свої дизайнерські послуги господарці багатого дому. І все майже моментально змінилося. У житті загадкової і стомленої цим самим життям господарки дому, вочевидь, також. Бо вона закохується. Разом із тим, приховує тривожну таємницю, яка фатально вплине на майбутнє...

Виконавиця головної ролі Рєната Літвінова, що була відзначена за неї призом на Відкритому російському фестивалі «Кінотавр» 2006 року, власне, створила у фільмі «Мені не боляче» новаторський для кінематографа образ — сказати б, позитивної «фатальної жінки». Отже, мелодрама. І водночас — іще один режисерський експеримент Алєксєя Балабанова, який взявся довести собі та світу, що він є універсальним постановником, якому всі жанри підвладні, і що він на будь-якому матеріалі може висловитися цілком переконливо і світоглядно. Звісно ж, при тому не сліпо йдучи за жанром, а, в певному розумінні, маніпулюючи ним. Таким чином, стрічка «Мені не боляче» за умови незначного зміщення кута зору постає мало не пародією на класику жанру. Також — суто авторським висловом на межі з жанровою гібридизацією: стихія мелодрами просякнута гумором і російським повітрям середини нульових років.

Іншими словами, з одного боку — мелодрама, а з іншого — вправна її імітація і стилізація. Хоча тут присутні всі належні мелодраматичні складові — фатальна пристрасть, розлука, смертельна хвороба і втрата — лукаву відповідь творця зауважте у самій назві фільму: «Мені не боляче». Все дещо не по-справжньому, навіть маскарадно й декоративно. Не випадково ж ліричний герой стрічки має професію дизайнера. І все навколо достатньо «дизайновано», щоб розігрувати справжні почуття. Хоча ці обставини не заважатимуть сприймати фабулу й сюжет картини як чисту пісню чистого кохання. Все залежить від ваших глядацьких смаків, досвіду і настрою. Адже це цілком м’яке, ліричне і сумне кіно, що його створив найпровокаційніший сучасний російський кінорежисер Алєксєй Балабанов, творчий портрет якого розгортатиметься у спеціальному сюжеті.

Взагалі ж, мелодрама Балабанова — це така собі російська версія «Трьох товаришів» Ремарка. Разом із тим — одна з варіацій сюжету Дюма-сина «Дама з камеліями». Беззахисне кіно, що обеззброює. Пронизлива та прозора нота й кіноконструкція...

У п’ятницю, 28 жовтня, о 10.00, з повтором у неділю, 30 жовтня, о 14.00, на каналі «Культура» дивіться програму «Василь Вітер. Ретроспектива» та документальний фільм «Іван Мазепа».

Іван Мазепа — один із найсуперечливіших і найзагадковіших персонажів української історії. Тому не випадково він став одним із найцікавіших героїв серіалу «Гра долі». Автор і режисер цього фільму — Василь Вітер. Так сталося, що для нього ім’я Івана Мазепи було звичним з дитинства, бо народився кінорежисер недалеко від села Мазепинці, де був батьківський маєток великого гетьмана.

Отже, Іван Мазепа і трактування цього образу — в сучасному серіалі «Гра долі». А своїми уявленнями про гетьмана та історією створення фільму Василь Вітер поділиться у своєму щотижневому циклі на каналі «Культура».

У п’ятницю, 28 жовтня, о 9.35, на Першому Національному дивіться чергову прем’єру нового документального фільму із циклу «Загублене місто».

Якщо взяти п’ять плиток молочного шоколаду і зробити з них коробочку, вийде щось дуже схоже на один зі старовинних київських особняків. Недарма кияни назвали його «шоколадкою». Насправді це — дім відомого мецената Семена Могилевцева.

Збудували особняк на початку минулого століття, тоді ж і пофарбували в шоколадний колір.

Однак чи стало це запорукою його солодкого життя?!

Дивіться у п’ятницю першу серію трисерійної шоко-історії «Загубленого міста» — «Секрети київської «шоколадки». Вдивляйтеся разом із ведучою циклу Сніжаною Потапчук у старі фасади, вслуховуйтеся у їхні часом приголомшливі історії. Ми переконані, що архітектура старого Києва — це живий організм, який до сьогодні зберігає свідчення знищеної епохи, документи, які не лише допомагають усвідомити минуле, а й зрозуміти сучасне.

У неділю, 30 жовтня, о 20.30 та 22.30, прем’єра нового щотижневого проекту власного виробництва на каналі СІТІ.

У програмі «Містичний Київ» розповідатиметься про містичні місця Києва, які мають «недобру славу» серед городян: тут у різні часи відбувалися таємничі та неймовірні з точки зору логіки події. Чого лише варті назви цих місцин: Лиса гора, Чортове беремище, Змієві Вали... На думку авторів проекту, енергетика цих місць здатна навіть сьогодні впливати на життєві долі та здоров’я киян.

У кожному випуску «Містичного Києва» — дві сюжетні лінії: історія людей, які свого часу зіткнулися з непояснюваними, аномальними явищами, та історія самої місцевості, де відбулися ці події.

Для того, щоб повною мірою проілюструвати історію «нечистих» місць столиці, у програмі використовуються архівні матеріали. До участі в проекті також залучені експерти — відомі києвознавці.