ТЕЛЕГІД

«Презентація долі» Ліни Костенко

26 квітня, в понеділок, о 21.00 з повтором 27 квітня, у вівторок, о 10.10, на каналі «Культура» — вечір Ліни Костенко «Презентація долі».

Дивіться на каналі «Культура» телевізійну версію презентації нового видання історичного роману Ліни Костенко «Берестечко», здійсненого видавництвом «Либідь».

Три дні перед загибеллю

У ніч з 25 на 26 квітня, з неділі на понеділок, по завершенні програми «Аргумент кіно», о 02.00, на каналі «1+1» — фільм Франциско Хав’єра Гутьєрреса «Перед загибеллю».

Дебютна повнометражна стрічка кінорежисера Франциско Хав’єра Гутьєрреса має українську прокатну назву «Перед загибеллю». Оригінальна ж назва цього фільму перекладається дуже просто — «Три дні», — розповідає відомий український кінознавець, автор і ведучий програми «Аргумент кіно» Володимир ВОЙТЕНКО. — І в цих трьох днях криється простий сенс. Річ у тім, що в напрямку Землі летить астероїд. Він знищить на ній усе живе, у тому числі і людство. Тож кожному з представників виду гомо сапієнс лишається всього-на-всього три дні. І як їх прожити — кожен вирішує сам.

Ніби знайома схема голлівудського фільму катастроф. Але в картині Гутьєрреса ця схема не працює абсолютно. Її герой, інтровертний молодик Алехандро, разом з матір’ю відправляється до свого брата, аби потурбуватися, за його відсутності, про своїх племінників. Діти й не підозрюють, що поки вони вечеряють у себе на кухні, до Землі наближається оте саме згадане смертоносне космічне тіло. Їх наразі турбує дещо осяжніше, дещо загрозливо конкретніше, аніж астероїд або ж метеорит, — це небезпечний злочинець, що втік з в’язниці й повертається, аби помститися. Що страшніше для дітей і дорослих? Чи є сили й дух рятуватися і жити сьогодні, коли завтра просто не буде?!

«Перед загибеллю» — фільм, безумовно, невеселий і неоднозначний, але нетривіальний. Вже достатньо замусолена тема апокаліпсису показується ніби з іншого боку, не з позиції героїв-астронавтів чи якихось інших героїв, а з позиції простих смертних негероїчних персонажів, якими, безумовно, є більшість людей на Землі. І, виявляється, що страх перед кінцем світу — це не те, що може вщерть заповнити людські душі, помисли й життя. Зрештою, кожного з нас чекає такий кінець — завтра, за три дні, чи колись там... А до того існує ціле життя і проблема — як прожити кожен його день, скільки б їх не вділив нам Бог.

У програмі «Аргумент кіно» також демонструватиметься окремий сюжет, що досліджує кіноапокаліпсис по-іспанськи.

Юрій Щербак у «Лінії долі» з Тетяною Цимбал

25 квітня, у неділю, о 12.25 на Першому Національному — програма «Лінія долі» з Тетяною Цимбал.

Юрій Щербак — це лікар-епідеміолог, Надзвичайний та Повноважний Посол України у кількох країнах світу, політик, письменник. Він був одним із перших, хто приїхав у Чорнобиль, а потім розповів правду про чорнобильську трагедію у своїй повісті, що викликала світовий резонанс. Розмова з Юрієм Щербаком — у програмі «Лінія долі» з Тетяною Цимбал.

«Учні — Вчителю». Концерт пам’яті Євгенії Мірошниченко

26 квітня, у понеділок, о 17.30 на каналі «Культура» — перша частина програми, друга — наступного дня, у вівторок, о 17.30.

Рік тому пішла з життя видатна співачка сучасності, народна артистка СРСР та України Євгенія Семенівна Мірошниченко. Цей голос не можна сплутати ні з чим: найчистішої води діамант — колоратурне сопрано неймовірного діапазону. Її називали «українським соловейком», їй аплодували монарші особи і найвпливовіші політики світу. Їй пропонували контракти найславетніші театри Європи. А вона все життя залишалася відданою одному-єдиному театру — Національній опері України ім. Т.Г. Шевченка. Учениця славетного педагога М.Е. Донець-Тессейєр Євгенія Мірошниченко була професором Музичної Академії України ім. П.І.Чайковського. Її учні — слава і гордість вітчизняного і світового музичного театру. Світлій пам’яті незрівняної Співачки, Актриси, Особистості присвячуються ці передачі.

Про життя української провінції 1918—1920-х років

24 та 25 квітня, у суботу та неділю, о 21.00, на телеканалі «Культура» — фільм Родіона Єфименка «Вісімнадцятилітні».

Юрій Смолич належав до інтелектуалів української прози. Його перші твори були багатообіцяючими. Та партійне керівництво літературою вплинуло на ідейне спрямування творчості письменника. Але як літератор, що майстерно володіє словом, створює сильні характери, драматургічні колізії, він був на висоті. Свідчення тому роман «Реве та стогне Дніпр широкий». А які спомини про українських літераторів залишив Юрій Корнійович! «Розповіді про неспокій», «Розповіді про неспокій тривають», «Розповідям про неспокій немає кінця». Він перший відкрив імена заборонених письменників, пробудив інтерес до них. Повість «Вісімнадцятилітні» багато в чому автобіографічна. У ній змальовано життя української провінції 1918—1920 років. Фільм за цією повістю створив один з ветеранів студії «Укртелефільм» Родіон Єфименко. У ньому знімались молоді тоді актори, які вже зараз набули популярності: В. Шевельков, Т. Денисенко, О. Денисенко, В. Корсун.

Духовний камертон нації

23 квітня, п’ятниця, на телеканалі «Культура» — «Ювілейний вечір з нагоди 90-річчя від дня заснування Національного академічного театру ім. Івана Франка».

Як і годиться, був ювілейний капусник, були привітання і побажання. Були спогади. А в них — історія Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Отже, франківцям — 90. Ті, кому пощастило бачити на сцені корифеїв театру, поділилися ностальгічними спогадами. Серед них — відомий теоретик театру з Москви Б. Поноровський. Він згадав своїх улюблених акторів — засновника театру Гната Юру та великого артиста Амвросія Бучму, з ніжністю і захопленням згадував Сергія Данченка, що як художній керівник розпочав новий період у житті театру. Успішний період. Згадав його вистави «Украдене щастя», «Дядя Ваня», «Візит старої дами». Згадував, яким успіхом користувалися у Москві вистави франківців. Михайло Швидкой з притаманною йому манерою з гумором говорити про серйозне переконливо стверджував, що за Данченка театр утвердив себе як духовний камертон нації. Звичайно диригував дійством неперевершений Богдан Ступка.

Німфея кандіда

24 квітня, у суботу, та 25 квітня, у неділю, о 14.40 на «5-му каналі» — документальний фільм про життя першого ректора Київського університету Святого Володимира (Університету ім. Т.Г. Шевченка) Михайла Максимовича.

Перший ректор Київського університету Святого Володимира Михайло Максимович (нині Університет імені Т. Г. Шевченка) був ученим енциклопедичних знань. Він присвятив себе науці. Спочатку його особисте життя не складалося. Михайлові Олександровичу не судилося поєднати своє життя із жінкою, про яку він мріяв і називав «німфея кандіда», тобто біла лілея. Перед смертю вона взяла з нього слово одружитися з її дочкою, на 30 років молодшою за нього. Про кохання і сімейне щастя у документальному серіалі «Гра долі» з ведучою Наталкою Сопіт.