Трансформація медіа: з чого варто почати?

Примарні для України європейські стандарти у межах медіа-середовища означають «поінформованість громадян України про соціальні та політичні процеси в державі» (що звучить, до речі, не менш примарно). Так стверджує інформаційна довідка, присвячена презентації проекту «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі». Європейські експерти визначили, у чому вітчизняні медіа не дотягують до західних стандартів, і розробили програму, яка це відставання покликана скоротити.

Автори проекту, фінансування якого забезпечують спільно Європейський Союз та Рада Європи, пропонують трансформувати українські медіа з огляду на три основні компоненти: медіа-законодавство, журналістська етика і комунікація між ЗМІ, громадськими організаціями та органами влади на місцях.

Тепер про кожен із цих компонентів детальніше. Над проблемою медіа-законодавства в Україні працюють давно. Уже не перший рік ідеться про створення так званого Інформаційного кодексу, який, зокрема, визначив би місце в системі ЗМІ для iнтернету. Проект «Сприяння...» зобов’язується найперше провести експертизу законопроектів, які регулюють в Україні інформаційну сферу, зокрем, Законів «Про телебачення та радіомовлення», «Про інформацію», «Про роздержавлення ЗМІ», «Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення». Експерти планують також, що буде внесено зміни до деяких законів, що забезпечить прозорість у питаннях власності на ЗМІ. Важливою є також ратифікація «Європейської конвенції про транскордонне телебачення» і розробка стратегії для переходу України на цифрове мовлення до 2012 року (у процесі якої до уваги братимуться не лише законодавчі та політичні передумови, а й технічні та організаційні питання).

Закони, які, на думку експертів, потребують удосконалення, як раз входять у поле основних проблем медіа-простору в України. Ці проблеми існують «за замовчуванням». І саме їх хронічний характер і є найбільшою проблемою. Під час обговорення проекту «Сприяння...» про них нагадав голова Національної комісії з утвердження свободи слова Тарас Петрів. Це прозорість власності на ЗМІ, прозорість зарплатні, роздержавлення ЗМІ, перехід на цифрове мовлення, впровадження суспільного мовлення, розробка Інформаційного кодексу, а також проблема соціальної відповідальності медіа, адже, за словами пана Петріва, «наші інформаційні ринки не є дикими».

Другий компонент програми «Сприяння...» стосується журналістської етики. У рамках програми він сформульований так: «Сприяння впровадженню етичного кодексу та покращання стандартів журналістської професії». Тут ідеться передусім про загрозливі масштаби «джинси» (замовних) в українських ЗМІ і про те, що зрештою медіа втратять довіру з боку громадськості. Цю мало вирішувану для вітчизняної журналістики проблему європейські фахівці пропонують ліквідувати, розробивши етичний кодекс (який би відповідав європейським стандартам) і пропагуючи його, в тому числі як невід’ємну частину трудової угоди. Тобто дотримання затверджених етичних норм стане не добрим тоном, а трудовим обов’язком журналіста. А для початку програма планує дослідити реальний масштаб «джинсової» проблеми і сприйняття медіа громадськістю (між іншим, за словами голови Національної комісії, згідно з останніми дослідженнями, 53% населення нашої країни не задоволені роботою ЗМІ, а значить, і не цілком їм довіряють).

На «джинсу» йтимуть, озброївшись також саморегуляцією ЗМІ (на противагу державної регуляції), потенційні механізми якої обговорять найближчим часом. Саморегуляція — це коли журналіст відчуває свою відповідальність не лише перед роботодавцем, який виплачує йому заплату, а передусім перед громадськістю. Пріоритети журналіста повинні змінитися: від догоджання редактору — до забезпечення інформаційних потреб громадськості.

Журналістська етика — тема слизька. Такі речі навряд чи можна регулювати кодексами і законами. Більше того, є сумніви, що наші європейські колеги здатні вплинути на етику українських журналістів, для цього у країні не створено підгрунтя, фундаменту. Згадана саморегуляція і етика — це лише надбудова, що постає на значно глобальніших усвідомленнях. І в певних умовах ці надбудови просто не приживаються.

Нарешті, третій компонент працюватиме на рівні регіональної журналістики, його метою стане сприяння діалогу між ЗМІ, місцевими та обласними адміністраціями (тобто владою) і суспільством, адже, як доречно зазначив експерт Ради Європи пан Ад Ван Лун, часто громадськість нічого не знає про діяльність влади, а влада не чує громадськості. А ЗМІ, які повинні забезпечувати їхню обопільну чутність, свою функцію не виконують. Завдяки навчальним програмам і спільній роботі над проблемами представників і влади, і ЗМІ, і громадськості, автори проекту сподіваються, що кожна зі сторін процесу нарешті почує і зрозуміє мотивацію решти. Через реалізацію такого механізму на регіональному рівні планують покращити суспільний діалог і на всеукраїнському рівні.

На практиці згадані три компоненти повинні вилитися у дослідження, проведення круглих столів (за участі власників ЗМІ, рекламників, редакторів і журналістів), тренінги: нам розповідатимуть, як долали перехідний період медіа інших країн, як на Заході переходили на цифрове мовлення. Окрім цього, пан Ад Ван Лун пообіцяв оприлюднювати усі кричущі випадки із замовними матеріалами, чим зараз в Україні займається, зокрема, журналістська ініціатива «Не продаємося!»

Так, проект потрібний і актуальний, визнали експерти, але:

— В результаті таблоїдизації ЗМІ виникає запитання: чи можуть журналістські стандарти працювати і у випадку з комерційними ЗМІ, бо все це часто зводиться до формального дотримання певних норм. А це, у свою чергу, призводить до нівелювання соціальної значущості новин, — переконана шеф-редактор «Телекритики» Наталія Лигачова. — Молоді журналісти шукають тільки картинку. А пробитися на телебачення з позитивною новиною дуже складно. Особливо це актуально для новин економічних.

— Коли ми говоримо про проблему «джинси», то передусім важливо внести певні цінності в масову свідомість. Тільки тоді аудиторія навчиться розрізняти «джинсу» від новин, — впевнений Олег Хоменок, «Інтерньюс Нетворк».