Треба витягти пальчики з розетки

Підміна понять та маніпуляції. Саме це відбувається із дискусією навколо Указу Президента Петра Порошенка, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони, що передбачає застосування нових санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб.

У санкціонному списку 468 компаній, але найбільший суспільний резонанс отримало введення санкцій стосовно соціальних мереж, інтернет-компаній і засобів масової інформації.

Під санкції потрапили, зокрема:

•   АТ «ТВ Центр».

•   ЗАТ «РОСБІЗНЕСКОНСАЛТИНГ»  («РОСБИЗНЕСКОНСАЛТИНГ»).

•   Федеральне державне унітарне підприємство «Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія» («ВГТРК», зокрема це телеканал Россия 24).

•   ВАТ «НТВ-ПЛЮС».

•   ВАТ «Телерадіокомпанія Збройних сил Російської Федерації «ЗІРКА»» (ТРК «ЗВЕЗДА»).

•   Федеральне державне унітарне підприємство «Міжнародне інформаційне агентство «Росія сьогодні»» («Россия сегодня», зокрема це «РИА «Новости»» та Sputnik).

•   ЗАТ «Національна медіа група» («Национальная медиа группа», один із найбільших російських власників ЗМІ, якій, зокрема, належать, частково або повністю, «Первый канал», «РЕН ТВ», «Пятый канал», «Известия»).

•   ТОВ «Акцепт», телевізійний канал «Рен ТВ».

•   Автономна некомерційна організація «Редакція телеканала Ради Федерації».

•   Автономна некомерційна організація «Суспільне телебачення Росії».

•   ТОВ «Медіа Контент» («Медиа Контент» — власник Life (или L!FE; ранее — LifeNews).

•   ТОВ «Індекс», м. Москва.

•   ТОВ «Яндекс.Україна», м.Київ.

•   ТОВ «Мэйл.РУ ГРУП», м. Москва (власник — ТОВ «Одноклассники» (соціальна мережа)).

•   ТОВ «Мейл.РУ Україна», м. Київ.

•   ТОВ «ВКонтакте», м. Санкт— Петербургю.

•   ТОВ «В Контакті», м. Київ.

Після виходу Указу Президента Таня Купер, дослідниця з українських питань Міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, заявила: «Петро Порошенко завдав страшного удару по свободі слова в Україні. Це порушення права українців на отримання інформації за їхнім вибором».

Саме цей аргумент використовують й інші критики рішення Президента. Але це й є підміна понять та маніпуляція.

Із російськими пропагандистськими ресурсами, що маскуються під медіа, взагалі все давно ясно. РФ використовує свої ЗМІ  як гібридну зброю, а не для неупередженого інформування згідно із стандартами журналістики. Отже, захисники російських медіакомпаній мали б спочатку побороти тотальну пропаганду в РФ, а інакше боротьба «за свободу слова і за вільне поширення російських ЗМІ» перетворюється в боротьбу за право на вільне поширення російської пропаганди.

Що стосується соціальних мереж та інтернет-сервісів. ВКонтакте, «Однокласники», mail.ru, Yandex давно є інструментами російських спецслужб для стеження та збору інформації про користувачів. Не знати цього — невігластво або крайня ступень інфантилізму. Заперечувати це — робота на силові відомства РФ.

У Росії інформація щодо співробітництва УСІХ інтернет-компаній із спецслужбами навіть не приховується — це вже є сталою практикою. (Дізнайтеся, наприклад, чому заявив про свій вихід із бізнесу засновник ВКонтакте Павло Дуров ще під час Євромайдану наприкінці 2013 року.)

Насправді, санкції проти ВКонтакте, «Однокласники», mail.ru, Yandex лежать в площині безпеки — України та її громадян,  а не свободи слова.

Російська інформагенція ТАСС звернулася за коментарем щодо санкційного рішення України до НАТО. Відповідь Альянсу прозвучала саме в цьому руслі: «Українська влада чітко дала зрозуміти, що це рішення — це питання безпеки, а не свободи слова».

По суті, захищаючи своє право на користування російськими інтернет-сервісами та соціальними мережами, українці борються за своє право вільно... передавати свою особисту або комерційну інформацію російським спецслужбам. О це так мета!

Правозахисники та захисники користувачів ВКонтакте, «Однокласники», mail.ru, Yande мають спочатку гарантувати захист права на конфіденційність приватних даних користувачів і перекрити вільний доступ до них російських спецслужб, а вже потім вимагати свободи спілкування. Інакше їхні вимоги виглядають дещо, скажімо так, підозріло.

Так, я розумію, що багатьом українцям було зручно користуватися сервісами Yandex, приємно безплатно слухати музику та вигідно просувати свій бізнес ВКонтакте, звично спілкуватися з шкільними друзями в «Однокласниках» і вести листування через фактично першу та, колись, найкращу пошту на пострадянському просторі mail.ru. Але в умовах війни ми не можемо дозволити вести себе так безпечно та нерозумно. Треба нарешті витягти пальчики з розетки.

У принципі, ми мали зробити це самі, без санкцій «згори»: відмовитися від російських інтернет-сервісів, російського телебачення, російських товарів, російських пісень та російських фільмів. Іде війна, і співробітництво з агресором, схвальне ставлення до його антиукраїнської пропаганди зменшує шанси України на виживання і загрожує кожному українському громадянинові втратою власної держави. Але... або не всі наші співвітчизники справді є співгромадянами за своїм суспільним настроєм та поглядами, або звичка до життя в колонії, яка за сторіччя стала другою натурою багатьох українців, пересилює навіть інстинкт самозбереження.