Український Інтернет залишається найбільш вільним
«Репортери без кордонів» звертають увагу на посилення цензури в мережі. Учора щодо цього відбувся флешмоб
12 березня вшосте відзначається Всесвітній день боротьби з цензурою в мережі. Він ініційований журналістською організацією «Репортери без кордонів». Сьогодні усі небайдужі до проблеми цензури в інтернеті висловлюють свою незгоду з діями урядів, що накладають обмеження на свободу слова і самовираження у мережі. Зокрема, організатори пропонують користувачам соціальних медіа взяти участь у флешмобі – замінити свої юзерпіки на зображення комп’ютерної мишки на ланцюгу із написом «Ні цензурі в Інтернеті!».
До дня боротьби із обмеженням вільного поширення інформації у мережі «Репортери без кордонів» оприлюднили звіт, у якому звернули увагу на країни, в яких ситуація із цензурою в інтернеті загострилася у 2012-му році або продовжує залишатися незадовільною.
«Останній звіт, поширений у березні 2011-го, засвідчив, що інтернет та соціальні мережі утвердилися як інструменти протесту, циркуляції інформації та поширення свободи. У наступні місяці репресивні режими вдалися до жорстких заходів проти того, що вони вважали неприйнятними спробами «дестабілізувати» їх владу. […] У той же час у начебто демократичних країнах продовжують подавати поганий приклад, ставлячи безпеку вище за всі інші проблеми та вдаючись до непропорційних заходів по захисту авторських прав. Інтернет-юзери «вільних» країн повинні навчитися реагувати, щоб захистити ті позиції, які вона наразі здобули», – йдеться в оприлюдненому звіті. Детальніше ознайомитися із текстом доповіді можна тут.
«Репортери без кордонів» також оприлюднили списки країн, які, за їх даними, є «ворогами інтернету» чи знаходяться під наглядом. До списку ворогів потрапило 12 країн – Бахрейн, Білорусь, Бірма, Китай, Куба, Іран, Північна Корея, Саудівська Аравія, Сирія, Туркменістан, Узбекистан та В’єтнам. У списку держав, що знаходяться під наглядом, таких 14. Це в основному країни Азії та Близького Сходу, але серед них опинилися також Австралія та Франція. Входить до цього переліку і Росія.
Українська мережа поки що не потрапила у поле зору «Репортерів без кордонів». Утім, як вважають вітчизняні експерти, ми теж маємо підстави перейматися цим питанням. Зокрема, «Телекритика» наводить приклад блогера та письменника Олега Шинкаренка, якого влітку 2010-го викликали до СБУ через записи про Віктора Януковича у Livejournal.
Про ситуацію з інтернет-цензурою в Україні «День» поцікавився у члена правління «Інтернет Асоціації України» Елліни ШНУРКО-ТАБАКОВОЇ:
— Наразі цензура в українському сегменті Інтернету присутня у двох видах — самоцензура редакційних команд деяких проектів і заангажована редакційна політика інших. У таких проектах швидше за все присутня ангажована чистка користувальницького контенту — форумів, коментарів тощо. Однак це не свідчить про наявність тотальної цензури. Більше того — можна говорити про те, що український Інтернет залишається найбільш вільним інформаційним простором. Утім, упродовж останнього року в країні простежуються невтішні тенденції створення механізмів впливу на інформацію. Це видно з різних «ініціатив» — законодавчих, судових. У таких ініціативах часто використовуються спекуляції — на безпеці дітей, авторському праву, міжнародних стандартах тощо. Наша робота якраз і полягає в тому, щоб запобігати створенню спекулятивних регуляторних механізмів і відстоювати право громадян на доступ до інформації, а також на висловлення, що гарантується Конституцією України. Наразі існує чимало технічних методів блокування сайтів у вигляді різного роду атак. Утім, на мою думку, це швидше брудні методи конкурентної боротьби, а не цензура. Звісно, не виключаю, що блокуванням сайтів можуть залякувати редакції та власників інтернет-медіа. А це в свою чергу тільки посилює самоцензуру журналістів.
